Постанова
Іменем України
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 423/1261/17-ц
провадження № 61-2773св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Первомайськвугілля",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області
від 21 серпня 2018 року у складі судді Архипенко А. В. та постанову Луганського апеляційного суду від 10 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Яреська А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Первомайськвугілля" (далі - ДП "Первомайськвугілля") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що з 26 вересня 2012 року він працював у відокремленому підрозділі шахті "Гірська" ДП Первомайськвугілля" на посаді гірника підземного дільниці № 3.
У зв`язку з проведенням на території Луганської області антитерористичної операції (далі - АТО) його начальник дільниці Гуржий повідомив йому та ще деяким працівникам не виходити на роботу. Після цього позивач взагалі не міг вийти на роботу, бо у м. Первомайську почалися бої і перестав ходити автобус до підприємства відповідача. Для збереження свого життя та здоров`я, та керуючись частиною третьою статті 113 КЗпП України, позивач не виходив на роботу. У середині серпня 2014 року, не повідомляючи про це підприємство, виїхав до с. Хацьки Черкаської області. 19 березня 2017 року із телефонної розмови із знайомим дізнався, що його звільнили за прогули з 18 липня 2014 року за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України наказом від 22 січня 2015 року № 58/к.
30 березня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до підприємства із заявою про отримання трудової книжки та інших документів щодо його звільнення.
Позивач поштою отримав від відповідача копію наказу від 05 квітня 2017 року
№ 98-к/тр про скасування наказу від 22 січня 2015 року № 58/к, про своє звільнення і лист із проханням з`явитися на підприємство для внесення виправлень до його трудової книжки.
Вважає, що такими діями відповідача порушені його трудові права, а отже, і звільнення його з роботи за прогули з 18 липня 2014 року без поважних причин є безпідставним.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі, як незаконно звільненого з 19 липня 2014 року, стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 19 липня 2014 року і до прийняття рішення судом.
Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 21 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що вимоги позивача щодо поновлення на роботі є необґрунтованими, так як позивач, як на момент подачі позову до суду 27 квітня
2017 року, так і до теперішнього часу є працівником відокремленого підрозділу шахти "Гірська" ДП "Первомайськвугілля".
Постановою Луганського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 21 серпня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 21 серпня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 10 січня
2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач, скасувавши наказ про звільнення, визнав позовну вимогу щодо поновлення на роботі, проте суди на порушення вимог статті 206 ЦПК України, не задовольнили позов. Крім того, судами не розглянута позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також апеляційним судом порушена стаття 39 ЦПК України, а саме право на відвід судді.
У березні 2019 року ДП "Первомайськвугілля" подало до суду відзив на касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
Із копії трудової книжки вбачається, що 26 вересня 2012 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на шахту "Гірська" ДП "Первомайськвугілля" на посаду гірника підземного.
Наказом від 22 січня 2015 року № 58/к ОСОБА_1 звільнено з підприємства за прогули без поважних причин із 19 липня 2014 року.
Із копії наказу від 05 квітня 2017 року № 98-к/тр вбачається, що наказ від 22 січня 2015 року № 58/к щодо звільнення гірника підземного з видобування вугілля дільниці № 3 ОСОБА_1 на підставі роз`яснення Мінсоцполітики від 08 липня 2014 року
№ 7302/14-14/13 скасовано.
Нормативно-правове обґрунтування