ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №813/4229/14
касаційне провадження №К/9901/9059/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові МГУ Міндоходів (далі - Інспекція) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2015 (головуючий суддя - Левицька Н.Г., судді - Обрізко І.М., Сапіга В.П.) у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові МГУ Міндоходів до Державного підприємства "Львіввугілля" (далі - Підприємство) про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
У червні 2014 року Інспекція звернулась до суду із позовом до Підприємства, у якому просила стягнути з рахунків Підприємства у банках, у тому числі його відокремлених підрозділів, податковий борг у розмірі 8532521,00 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція послалася на те, що у Підприємства наявний податковий борг з податку на додану вартість у сумі 8532521,00 грн., який виник внаслідок несплати в установлений строк узгоджених грошових зобов`язань, визначених платником податків самостійно у податкових деклараціях за березень 2014 року на суму 5001794,00 грн. із терміном сплати - 30.04.2014, та за квітень 2014 року на суму 3530727,00 грн. із терміном сплати 30.05.2014, Інспекцією на адресу Підприємства було надіслані податкові вимоги №1/171 від 17.06.2003 та № 2/175 від 22.07.2003 від 19.11.2013, яка була отримана Підприємством 25.11.2013. У зв`язку з тим, що здійснені Інспекцією заходи не призвели до погашення податкового боргу, Інспекція звернулась до суду з вказаним позовом.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 07.07.2014 позов задовольнив повністю: стягнув з рахунків Підприємства, у тому числі його відокремлених підрозділів, на користь Державного бюджету України 8532521,00 грн. податкового боргу.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що податковий борг Підприємства є несплаченим, з огляду на що підлягає стягненню в доход Державного бюджету України з рахунків Підприємства та його відокремлених підрозділів.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 09.02.2015 рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким позов задовольнив частково: стягнув з рахунків Підприємства на користь Державного бюджету України 8532521,00 грн. податкового боргу. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що в матеріалах справи наявні дані про банківські рахунки Підприємства без окремої ідентифікації банківських рахунків відокремлених підрозділів, з огляду на що суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволенні позовних вимог в частин стягнення податкового боргу з рахунків відокремлених підрозділів Підприємства, оскільки інформація про такі рахунки в матеріалах справи відсутня, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.03.2015 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, відокремлених підрозділів), за винятком обмежень, передбачених пунктом 87.3 статті 87 Податкового кодексу України.
У запереченні на касаційну скаргу Підприємство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, з підстав того, що відокремлені підрозділи Підприємства не є платниками податку на додану вартість, не є податковими агентами з цього податку, з огляду на що стягнення податкового боргу із зазначеного податку із рахунків відокремлених підрозділів є незаконним, оскільки саме Підприємство є платником податку на додану вартість та подає податкову звітність з цього податку.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.01.2020 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 28.01.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції установив, що Підприємство зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку у Інспекції. Також підприємство має відокремлені підрозділи, інформація про які також внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно Положення про Відокремлений підрозділ "Шахта "Зарічна" Підприємства (далі - Підрозділ), підрозділ є цілісним майновим комплексом, здійснює діяльність, яка не суперечить чинному законодавства, статуту Підприємства, меті та предметі діяльності, які встановлені цим положенням (пункт 3.1 положення); Підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах цього положення і статуту Підприємства (пункт 3.2 положення); підрозділ має право здійснювати операції за поточними рахунками в установах банків, які відкриваються Підрозділу Підприємством. Має круглу печатку, кутовий штамп та бланки зі своїми реквізитами, веде касові операції (пункт 3.3 положення); Підрозділ складає відокремлений баланс (пункт 3.4 положення); Підрозділ самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов`язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку (пункт 6.8.3 положення).
Податковий борг Підприємства з податку додану вартість у розмірі 8532521,00 грн. виник у зв`язку із несплатою Підприємством податкового зобов`язання, визначеного ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень - квітень 2014 року.
Сума податкового боргу не є спірною між сторонами. Спірним питанням даної справи є можливість стягнення податкового боргу Підприємства з рахунків відокремлених підрозділів Підприємства, які є цілісними майновими комплексами, не є юридичними особами та платниками податку на додану вартість.