ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №819/371/15-a
адміністративне провадження №К/9901/26149/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 (суддя Ходачкевич Н.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 (головуючий суддя Ільчишин Н.В., судді: Пліш М.А., Глушко І.В.) у справ № 819/371/15-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області про скасування рішення від 31.12.2014 №16/19-18-7-04 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області звернулась з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 у справі №819/371/15-а.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №819/371/15-а за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2020 матеріали справи №819/371/15-а прийнято до провадження та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін на 17.03.2020.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає про порушення позивачем податкового законодавства, що зафіксовано актом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, валютного та іншого законодавства за відповідний період. Податковий орган наголошує, що у результаті перевірки встановлено факт перевищення задекларованого обсягу доходу позивачем у 2012 році на 197299грн.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, де вказує, що рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 прийняте всупереч чинному законодавству, оскільки перевірка проводилась у рамках кримінального провадження, а відтак матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації свідоцтва платника єдиного податку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 22.08.2014 №012800, наказу від 22.08.2014 №2290 та постанови старшого слідчого ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Тернопільській області в рамках кримінального провадження №32014210000000023 внесеному в ЄРДР 26.03.2014, податковим органом проведено документальну позапланову виїзної перевірку суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2014, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 по 30.06.2014.
За результатами перевірки складно акт від 10.09.2014 №6670/19-18-17-01-23/ НОМЕР_1 . Зокрема в акті перевірки зазначено, що в період з 01.01.2011 по 30.06.2014 ФОП ОСОБА_1 надавав послуги з організації будівництва об`єктів нерухомості, купівлі та продажу власного нерухомого майна. Послуги надавалися громадянам згідно укладених угод про передачу майнових прав продавцем - ПП ОСОБА_1 у власність покупців - громадян квартир у 44-квартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно пред`явлених для перевірки світлокопій угод про передачу майнових прав на квартири, встановлено, що всього ФОП ОСОБА_1 уклав 32 угоди про передачу майнових прав, з них по 29-тьох видано акти прийому-передачі майнових прав на квартири. Послуги надавались за готівкові кошти громадянам із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01.01.2011 по 31.12.2011. За період, що підлягав перевірці підприємцем сплачено 118347,60грн. єдиного податку. Декларації платника єдиного податку подавав своєчасно.
ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність і був платником єдиного податку другої, а з 01.07.2013 - третьої групи. Згідно поданих звітів суб`єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку, приватним підприємцем одержував дохід, що підтверджено даними книги обліку доходів та витрат у 2012-2014 роках.
Податковий орган вказав, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Тернопільській області надіслано інформаційний лист від 03.09.2014 №4349/09-02 "Про надання інформації, що стосується проведення перевірки" і надано відповідно завірені світлокопії прибуткових касових ордерів, які надавав ОСОБА_1 громадянам на підтвердження оплати за придбання майнових прав на квартири.
Згідно інформації, отриманої в ході оперативної роботи встановлено, що згідно Договорів про передачу майнових прав, укладених з громадянами ПП ОСОБА_1 було отримано 210085,00грн. готівкових коштів, згідно прибуткових касових ордерів.
31.12.2014 Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято рішення №16/19-18-7-04 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Не погодившись з прийнятим податковим органом рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний посилався на те, що оскаржуване рішення відповідачем було прийнято на підставі акта перевірки, призначеної відповідно на виконання постанови слідчого в рамках кримінального провадження та відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу. Матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації свідоцтва платника єдиного податку. Суди дійшли висновку про порушення податковим органом способу реалізації владних управлінських функцій при прийнятті спірного рішення.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК Україн документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.