ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №802/1284/17-а
адміністративне провадження №К/9901/130/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.10.2017 ( суддя Крапівницька Н.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 ( головуючий суддя Сушко О.О., судді: Смілянець Е.С., Залімський І.Г.) у справі № 802/1284/17-а за позовом ТОВ "Вінницьке кар`єроуправління" до Головного управління ДФС у Вінницькій області, треті особи: ТОВ "Галичинабудінвест", ТОВ "Біл-Буд" про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" (далі ТОВ "Вінницьке кар`єроуправління", ТОВ "ВКУ") звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 травня 2017 року № 0003561406, №0003571406.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.10.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 року позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області Державної фіскальної служби України від 10 травня 2017 року № 0003561406, №0003571406.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи Товариства, а усі факти порушень стосуються не позивача у справі, а його контрагентів. Суди зазначили, що за відсутності доказів змови платника податків та його контрагента, узгодженості їх дій з метою перенесення податкового навантаження на особу, яка не виконує своїх зобов`язань зі сплати податків, самі по собі порушення, допущені контрагентом, не можуть впливати на оцінку правильності податкового обліку платника податків.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Натомість, позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів винесені з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому підстав для їх скасування не вбачається.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі направлень виданих ГУ ДФС у Вінницькій області: № 476 від 23.03.2017 р. Лисенко Л.М., головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Вінницькій області; 477 від 23.03.2017 р. Станіславською О.М., головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Вінницькій області проведено перевірку позивача. Згідно пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області від 20.03.2017 року №352 проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар`єроуправління" (код ЄДРПОУ 05531038) з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Біл-Буд" (код ЄДРПОУ 39796379) за період з 01.04.2016 року по 30.09.2016 року та ТОВ "Галичинабудінвест" (код ЄДРПОУ 33402913) з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року.
В ході проведеної перевірки, як зазначено відповідачем в акті перевірки №169/1406/05531038 від 03.04.2017 року, виявлено наступні порушення: занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18.1 декларацій) на загальну суму 607807 грн., в тому числі по деклараціях за квітень 2016 року на суму 214 800 грн. та за червень 2016 року на суму 393 007 грн.; занижено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 223006 грн. по декларації за вересень 2016 року.
Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу про порушення податкового законодавства, які викладені у акті №169/1406/05531038 від 03.04.2017, подав заперечення №21/04 від 21.04.2017 в порядку, визначеному п. 86.7 ст.86 ПК України.
04.05.2017 року ГУ ДФС у Вінницькій області частково задоволено заперечення позивача, про що надіслано поштою письмову відповідь від 05.05.2017 р. за №1272/10/02-32, в якій зазначено нову редакцію розділу 4 "Висновок" відповідного Акту: "Перевіркою ТОВ "ВКУ" встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2. ст. 198, п. 201.1, 201.7 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 ПК України від 02.12.2010 р. за №2755-VI (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого, підприємством: 1) занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18.1 декларацій) на загальну суму 382 036,0 грн. в тому числі по деклараціях за квітень 2016 року на суму 214800грн та за вересень 2016 року на суму 167236 грн.; 2) завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) на загальну суму 2765 грн. по декларації за вересень 2016 року. "
16.05.2017 року ТОВ "ВКУ" отримало податкові повідомлення - рішення №0003571406 від 10.05.2017 р., повідомлення - рішення №0003561406 від 10.05.2017 року, де крім податкового зобов`язання сплати 382036,00 грн., зазначено штрафні санкції у розмірі 191018 грн.
20.05.2017 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на дії посадових ГУ ДФС у Вінницькій області при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки розгляду заперечення на акт перевірки № 169/1406/05531038 від 03.04.2017 року та вимогу перегляду податкового повідомлення-рішення №0003571406 від 10.05.2017 року та податкового повідомлення-рішення №0003561406 від 10.05.2017 року.
14.07.2017 року Державна фіскальна служба України залишила скаргу без задоволення.
Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18.1 декларацій) на загальну суму 607807 грн., в тому числі по деклараціях за квітень 2016 року на суму 214 800 грн. та за червень 2016 року на суму 393 007 грн.; заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 223006 грн. по декларації за вересень 2016 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень. Суди посилались на те, що матеріалами справи підтверджено виконання сторонами правочинів, укладених між позивачем та ТОВ " Біл- Буд", ТОВ "Галичинабудінвест". Зауважень щодо змісту та оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем було придбано товар та виконано роботи в акті перевірки не зазначено, і контролюючим органом не доведено, що господарські зобов`язання між позивачем та ТОВ " Біл- Буд", ТОВ "Галичинабудінвест" вчинені саме з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені сторонами, а допущені ТОВ "Галичинабудінвест" технічні помилки в податковій накладній не впливають на права та обов`язки іншого платника податків, у разі фактичного здійснення господарської операції.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Як визначено пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.