ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2020 року
Київ
справа №826/23505/15
адміністративне провадження №К/9901/28663/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року (судді: Аліменко В.О. (головуючий), Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі № 826/23505/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМФІНАНС ГРУП" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМФІНАНС ГРУП" (далі - позивач, ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві) про скасування рішень ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві: № 4066/10/26-52-11-02-22 від 21.04.2015 про невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року № 9073863875 від 20.04.2015; № 7895/10/26-52-11-02-22 від 20.08.2015 про невизнання як податкової звітності уточнюючих розрахунків до податкових зобов`язань з ПДВ за травень-червень 2015 року № 9175072465 та №9175074401 від 19.08.2015; № 7895/10/26-52-11-02-22 від 20.08.2015 про невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ за липень 2015 року реєстраційний № 9175076542 від 19.08.2015; № 8254/10/26-52-11-02-22 від 02.09.2015 про невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ за липень 2015 року (реєстраційний № 9180179048 від 28.08.2015), березень 2015 року (реєстраційний № 9180288647 від 28.08.2015), квітень 2015 року (реєстраційний № 9180294371 від 28.08.2015), травень 2015 року (реєстраційний № 9180297951 від 28.08.2015), червень 2015 року (реєстраційний № 9180299792 від 28.08.2015) та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень-червень 2015 року (реєстраційний № 9180316601 від 28.08.2015, реєстраційний № 9180321921 від 28.08.2015); визнання податкової звітності з податку на додану вартість: за березень 2015 року № 9073863875 від 20.04.2015, за квітень 2015 року реєстраційний № 9090589185 від 08.05.2015, червень 2015 року реєстраційний № 9153551884 від 20.07.2015, уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість за травень-червень 2015 року № 9175072465 та № 9175074401 від 19.08.2015, за липень 2015 року № 9175076542 від 19.08.2015, як належні та вчасно подані податкові декларації та уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість; визнання податкової звітності з податку на додану вартість: за липень 2015 року № 9180179048 від 28.08.2015, за березень 2015 року № 9180288647 від 28.08.2015, за квітень 2015 року № 9180294371 від 28.08.2015, за травень 2015 року № 9138842114 від 04.07.2015, за травень 2015 року № 9150421336 від 17.07.2015, за травень 2015 року № 9180297951 від 28.08.2015, за червень 2015 року № 9180299792 від 28.08.2015, уточнюючий розрахунок за травень 2015 року № 9180316601 від 28.08.2015, уточнюючий розрахунок за червень 2015 року № 9180321921 від 28.08.2015, як належні податкові декларації та уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу було подано податкові декларації з ПДВ за березень та липень 2015 року, які були оформлені належним чином та містили всі обов`язкові реквізити, передбачені чинним податковим законодавством, однак вказані податкові декларації не було визнано відповідачем податковою звітністю, оскільки на необґрунтовані припущення відповідача такі були складені з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 ПК України. Позивач зазначає, що у зв`язку із обумовленою необхідністю ним були подані уточнюючі розрахунки до податкових зобов`язань з ПДВ за травень-червень 2015 року, однак останні також не прийняті, оскільки начебто відсутні звітні декларації з ПДВ за травень-червень 2015 року, що не відповідає дійсності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, оформлені у формі повідомлень: № 4066/10/26-52-11-02-22 від 21.04.2015 про невизнання податковою звітністю податкової декларації ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП" з податку на додану вартість (з додатками) за березень 2015 року № 9073863875 від 20.04.2015; № 7895/10/26-52-11-02-22 від 20.08.2015 про невизнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП" за травень-червень 2015 року № 9175072465 та № 9175074401 від 19.08.2015; № 7895/10/26-52-11-02-22 від 20.08.2015 про невизнання податковою звітністю податкової декларації ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП" з податку на додану вартість за липень 2015 року реєстраційний № 9175076542 від 19.08.2015; № 8254/10/26-52-11-02-22 від 02.09.2015 про невизнання податковою звітністю податкових декларацій ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП" з податку на додану вартість за липень 2015 року (реєстраційний № 9180179048 від 28.08.2015), березень 2015 року (реєстраційний № 9180288647 від 28.08.2015), квітень 2015 року (реєстраційний № 9180294371 від 28.08.2015), травень 2015 року (реєстраційний № 9180297951 від 28.08.2015), червень 2015 року (реєстраційний № 9180299792 від 28.08.2015) та уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень-червень 2015 року (реєстраційний № 9180316601 від 28.08.2015, реєстраційний № 9180321921 від 28.08.2015). Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві врахувати в обліку декларації ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП" з податку на додану вартість за березень 2015 року (реєстраційний № 9073863875) датою її фактичного надходження - 20.04.2015, за липень 2015 року (реєстраційний № 9175076542) датою її фактичного надходження - 19.08.2015, а також уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за травень-червень 2015 року (реєстраційні № 9175072465 та № 9175074401) датою їх фактичного надходження 19.08.2015, та відобразити наведені в них відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП" станом на відповідну дату. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вказані рішення контролюючого органу є протиправними (№ 4066/10/26-52-11-02-22 від 21.04.2015, № 7895/10/26-52-11-02-22 від 20.08.2015, № 7895/10/26-52-11-02-22 від 20.08.2015, № 8254/10/26-52-11-02-22 від 02.09.2015), а тому первинні податкові декларації позивача з ПДВ за березень 2015 року № 9073863875 від 20.04.2015, за липень 2015 року реєстраційний № 9175076542 від 19.08.2015 та уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за травень-червень 2015 року № 9175072465 та № 9175074401 від 19.08.2015 вважаються поданими у день їх фактичного надходження. Оскільки судами встановлено, що вказані декларації фактично надійшли до контролюючого органу та були прийняті, зазначене зумовлює обов`язок відповідача враховувати вказані декларації (уточнюючі розрахунки) поданими датою на день їх фактичного надходження та, відповідно, відображати наведені відомості (з урахуванням додатку) у відповідних АІС.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21.04.2015 ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 4066/10/26-52-11-02-22 про невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року (реєстраційний № 9073863875 від 20.04.2015), яка була надіслана позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку. У вказаному рішенні відповідач зазначає, що причиною невизнання декларації є те, що декларація складена з порушенням положень п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.
Крім того, позивач подав засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу наступні декларації з податку на додану вартість: за квітень 2015 року реєстраційний № 9090589185 від 08.05.2015; за травень 2015 року реєстраційний № 9138842114 від 04.07.2015 та реєстраційний № 9150421336 від 17.07.2015; за червень 2015 року реєстраційний № 9153551884 від 20.07.2015; за липень 2015 року реєстраційний № 9175076542 від 19.08.2015.
19 серпня 2015 року позивачем було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2015 року (реєстраційний № 9175072465 від 19.08.2015) та червень 2015 року (реєстраційний № 9175074401 від 19.08.2015).
20 серпня 2015 року ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 7895/10/26-52-11-02-22 про невизнання як податкової звітності, відповідно до якого уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ за травень-червень 2015 року не можуть бути подані, оскільки відсутні звітні декларації з ПДВ за травень-червень 2015 року. ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення з аналогічним номером, що зазначене вище, № 7895/10/26-52-11-02-22 про невизнання як податкової звітності, відповідно до якого податкова декларація за липень 2015 року (реєстраційний № 9175076542 від 19.08.2015), яка надіслана засобами телекомунікаційного зв`язку, складена з порушенням норм п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.
2 вересня 2015 року ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 8254/10/26-52-11-02-22 про невизнання як податкової звітності декларацій з податку на додану вартість за липень 2015 року (реєстраційний № 9180179048 від 28.08.2015), березень 2015 року (реєстраційний № 9180288647 від 28.08.2015), квітень 2015 року (реєстраційний № 9180294371 від 28.08.2015), травень 2015 року (реєстраційний № 9180297951 від 28.08.2015), червень 2015 року (реєстраційний № 9180299792 від 28.08.2015) та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень-червень 2015 року (реєстраційний № 9180316601 від 28.08.2015, реєстраційний № 9180321921 від 28.08.2015), які надіслані засобами телекомунікаційного зв`язку, у зв`язку із складення декларацій з порушенням норм п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою неприйняття податкової декларації за березень 2015 року стало те, що на думку відповідача, суб`єктом декларування було невірно зазначено адресу місця знаходження платника. Суди попередніх інстанцій зазначили, що ТОВ "ПРОМФІНАНС ГРУП" зареєстровано 04.11.2014, відповідно до п.12 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", та позивач зобов`язаний підтверджувати такі відомості щороку протягом місяця з дати реєстрації, тобто планове підтвердження відомостей мало відбутися в період з 05.11.2015 по 05.12.2015.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що починаючи з квітня 2015 року позивач систематично отримує від державного реєстратора повідомлення стосовно необхідності підтвердження відомостей про юридичну особу, підставою таких повідомлень є направлення від відповідача інформації про відсутність особи за місцезнаходженням. Тоді як, на виконання вказаних повідомлень позивачем щоразу здійснювалося підтвердження відомостей у встановленій чинним законодавством формі. Запис про відсутність позивача за місцезнаходженням жодного разу не був відображений в реєстраційні справі позивача. Факт підтвердження відомостей та відсутність запису "відсутність за місцезнаходженням" засвідчує Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що позивач починаючи з 22.04.2015 щомісячно здійснював підтвердження вказаних відомостей. При цьому, зазначеними обставинами відповідач аргументує відмову у прийняті лише податкової декларації за березень 2015 року та жодним чином не пояснює причини відмови у податкових деклараціях за квітень-липень 2015 року та відповідних уточнюючих розрахунків.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12.05.2015 позивачем було змінено адресу місцезнаходження з пр.-т Лісовий, буд.19, оф.108 на вул. Червоноткацьку, буд.42. Жодних доказів на підтвердження відсутності позивача за адресою місцезнаходження - м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 42 контролюючим органом надано до судів не було, що зумовлює відсутність підстави для не прийняття податкової звітності за травень-липень 2015 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення контролюючого органу № 4066/10/26-52-11-02-22 від 21.04.2015, яким відмовлено позивачу у прийнятті декларації з ПДВ за березень 2015 року та рішення № 8254/10/26-52-11-02-22 від 02.09.2015, яким позивачу відмовлено у прийнятті повторно поданих декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень 2015 року, а також уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за травень-червень 2015 року, крім загальних посилань на зміст положень Податкового кодексу України, не містять визначення конкретних причин відмови у прийнятті декларацій та порушень, вчинених позивачем, на думку контролюючого органу, а тому такі спірні рішення не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам Податкового кодексу України та вважатися обґрунтованими.
Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкової декларації та податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем такий договір було укладено 12.02.2015. Крім того, судами встановлено, що до кожної із поданих позивачем декларацій з ПДВ додано квитанцію № 2, в кожній з яких в графі результат обробки зазначено: "…ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві - Пакет прийнято…" та, відповідно зазначено дату та час прийняття. Тобто, подані декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки містять усі необхідні реквізити, що підтверджується копіями вказаних декларацій. Звітні податкові декларації з ПДВ за квітень, травень та червень 2015 року були подані позивачем до контролюючого органу та були прийняті останнім. Доказів невизнання податковою звітністю вказаних декларацій позивача відповідачем надано не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо того, що подані позивачем декларації не відповідали вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а також наявної довідки з повідомленням про не встановлення місцезнаходження платника податків, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 46.1 статті 46.