ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2020 року
Київ
справа №480/3807/18
адміністративне провадження №К/9901/17680/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року (головуючий суддя - Воловик С.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Ральченко І.М., Бершова Г.Є.) у справі №480/3807/18 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,
установив:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA 805180/2018/000122/2 від 19 вересня 2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 805180/2018/00492. На обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що оскаржуване рішення не містить відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості товару, не містить вичерпного переліку документів, за наявності яких подану декларантом декларацію не може бути прийнято, та взагалі не містить обґрунтування числового значення митної вартості у розмірі 15400,00 дол. США.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким позов задовольнити. Позивач вважає безпідставним використання митницею при визначення вартості товару цінової інформації з веб сайту www.AutoAStat.com, оскільки така інформація не містить достовірних даних щодо предмета доказування в цій справі (вартості придбаного транспортного засобу). Більш того, як вказує скаржник, розміщена на цьому сайті інформація може включати технічні, типографічні, фотографічні помилки, й означений інтернет ресурс не надає жодних гарантій щодо точності та актуальності розміщеної в ній інформації. Наголошує, що відповідачем не проводився аналіз цінової інформації з інших джерел щодо заявленого до митного оформлення транспортного засобу, як і невідомі джерела інформації відповідача щодо вартості транспортування автомобіля до кордону України. Також, звертає увагу на те, що відповідачем скориговано митну вартість товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), тоді як в оскаржуваному рішенні йдеться про цінову інформацію по спірному транспортному засобу.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, з метою митного оформлення придбаного автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN ) НОМЕР_2, 19 серпня 2018 року представником позивача було подано до Сумської митниці ДФС декларацію №UA 805180/2018/018288, згідно з якою митна вартість автомобіля визначена в сумі 6700,00 дол. США.
За наслідками здійснення митного контролю щодо правильності визначення митної вартості, у зв`язку з виявленими розбіжностями, а також повідомленням системи управління ризиками автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006" щодо можливого ризику заниження бази оподаткування та ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі, 19 вересня 2018 року відповідачем направлено декларанту вимогу про необхідність надання документів, що підтверджують вартість автомобіля.
Враховуючи ненадання жодних документів, підтверджуючих оплату придбаного транспортного засобу, чи іншого документа на підтвердження його вартості, 19 вересня 2018 року Сумською митницею ДФС прийнято рішення №UA 805180/2018/000122/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким митна вартість автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, визначена в сумі 15400,00 дол. США.
Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості митний орган вказав встановлення розбіжностей між заявленою митною вартістю та інформацією з відкритих джерел, зокрема, інтернет сайту www.autoastat.com щодо торгів з продажу даного транспортного засобу з конкретним ідентифікаційним номером (VIN). Для визначення митної вартості вказаного автомобіля відповідачем було використано інформацію щодо ціни його продажу на торгах, до якої додано вартість транспортування до кордону України подібних транспортних засобів з країни відправлення США.
У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, 19 вересня 2018 року Сумською митницею ДФС було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 805180/2018/00492.
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови протиправними, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вважав, що під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації транспортного засобу відповідач діяв на підставі та у межах закону. Суди врахували, що у митного органу були обґрунтовані сумніви у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару, з огляду на надані під час митного оформлення документи та додатково отриману інформацію щодо цього ж транспортного засобу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За приписами частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Частиною другою статті 53 Митного кодексу України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За приписами частин першої - третьої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.