ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №825/533/17
касаційне провадження №К/9901/41668/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 (суддя Кашпур О.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 (головуючий суддя - Шелест С.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 825/533/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів" звернулося до адміністративного суду з позовом до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, у якому просило:
визнати неправомірною відмову зареєструвати податкову накладну від 17.06.2016 № 38, складену позивачем по взаємовідносинах із Державним підприємством "Київський бронетанковий завод", та зобов`язати зареєструвати податкову накладну від 17.06.2016 № 38 в день її направлення;
визнати неправомірною відмову зареєструвати податкову накладну від 10.08.2016 № 22, складену позивачем по взаємовідносинах із Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", та зобов`язати зареєструвати податкову накладну від 10.08.2016 № 22 в день її направлення.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 25.04.2017 позовні вимоги задовольнив. Визнав неправомірною відмову зареєструвати податкову накладну від 17.06.2016 № 38, складену позивачем по взаємовідносинах із Державним підприємством "Київський бронетанковий завод", та зобов`язати зареєструвати податкову накладну від 17.06.2016 № 38 в день її направлення. Визнав неправомірною відмову зареєструвати податкову накладну № 22 від 10.08.2016, складену позивачем по взаємовідносинах із Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", та зобов`язати зареєструвати податкову накладну від 10.08.2016 № 22 в день її направлення.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 змінив, доповнивши абзаци другий та третій резолютивної частини датою, з якої податкові накладні від 17.06.2016 № 38 та від 10.08.2016 № 22 вважаються прийнятими та зареєстрованими: 19.12.2016 та 07.02.2017 відповідно. У іншій частині судове рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Чернігівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.6 статті 198, абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 3 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що судами не надано оцінку усім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Позивач з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подав до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зв`язку податкові накладні від 17.06.2016 № 38 та від 10.08.2016 № 22.
Згідно з квитанцією від 19.12.2016 № 1 документ (податкова накладна від 17.06.2016 № 38) доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, однак не прийнято, у зв`язку із помилкою - порушено вимоги пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період (185 днів від дати реєстрації).
Згідно з квитанцією від 07.02.2017 № 1 документ (податкова накладна від 10.08.2016 № 22) доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, однак не прийнято, у зв`язку із помилкою - порушено вимоги пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період (181 днів від дати реєстрації).
Згідно з позицією податкового органу платник податку має можливість подати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 1201 Податкового кодексу України. Свої висновки відповідач пов`язує з тим, що пунктом 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України передбачено застосування максимального розміру штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі протермінування такої реєстрації у 180 календарних днів з дати складання податкових накладних.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відмова податкового органу у реєстрації податкових накладних від 17.06.2016 № 38 та від 10.08.2016 № 22 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав, зазначених у квитанціях №1 від 19.12.2016 та від 07.02.2017, суперечить вимогам податкового законодавства.
За результатами апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції визнав висновки суду першої інстанції обґрунтованими. При цьому з метою забезпечення належного відновлення порушеного права позивача та приведення резолютивної частини постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 у відповідність до вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) суд апеляційної інстанції змінив вказану частину судового рішення, відобразивши в ній конкретні дати, з яких спірні податкові накладні слід вважати прийнятими.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку про те, що на платника податку на додану вартість - продавця покладено обов`язок щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством строку.
Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком платника податків, який кореспондується з обов`язком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У ситуації, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що направлені позивачем засобами електронного зв`язку податкові накладні від 17.06.2016 № 38 та від 10.08.2016 № 22 були доставлені до ДФС України як адміністратора автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" та не прийняті саме ДФС України, про що сформовано відповідні квитанції № 1.