ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2020 року
Київ
справа №160/6548/19
адміністративне провадження №К/9901/2373/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №160/6548/19
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, постановлену в складі: головуючого судді Прокопчук Т.С., суддів Шлай А.В., Кругового О.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) і ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулися до суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) із вимогами визнати незаконними та скасувати рішення відповідача, зобов`язати вчинити певні дії.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року отримано ОСОБА_1 20 вересня 2019 року.
4. Не погодившись із указаним рішенням, 18 жовтня 2019 року позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року повернуто з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Повертаючи апеляційну скаргу, подану 18 жовтня 2019 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що її підписано адвокатом Дроздом Р.Ю. як представником позивача. Водночас ордеру або довіреності, які б підтверджували повноваження Дрозда Р.Ю. діяти від імені позивача до касаційної скарги не приєднано, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.
7. Копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року було вручено представникові позивача 05 листопада 2019 року.
8. 06 листопада 2019 року позивач повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, в якій також просив поновити йому пропущений із поважних причин строк на апеляційне оскарження.
9. На обґрунтування вказаного клопотання представник позивача зазначив, що був переконаний щодо наявності в матеріалах справи документів, які підтверджують його повноваження, а тому до апеляційної скарги їх повторно не приєднував.
10. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року визнано неповажними наведені представником позивача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
11. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що недостатня організація особою, яка надає правничу допомогу, роботи чи діловодства під час підготовки й направлення до суду апеляційної скарги, унаслідок чого до неї не було додано документу, що підтверджує повноваження представника, не дає підстав уважати, що строк звернення до суду був пропущений із поважних причин.
12. Суд апеляційної інстанції також наголосив, що право на повторне звернення до суду апеляційної інстанції реалізується у межах відповідних процесуальних строків.
13. 11 грудня 2019 року від представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якої представник позивача наголосив, що звертався до суду першої інстанції із заявами та клопотаннями, до яких долучав документи, що підтверджують його повноваження, а тому, подаючи апеляційну скаргу, обґрунтовано розраховував на те, що відповідні документи вже є в матеріалах справи.
14. Представник позивача також зазначив, що суд апеляційної інстанції зволікав із направленням йому ухвали від 31 жовтня 2019 року про повернення апеляційної скарги, а тому повторно він таке право реалізував із незначною затримкою, у зв`язку з обставинами, що перебували поза межами його контролю.
15. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року наведені представником позивача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року.
16. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що апеляційну скаргу представником позивача подано через шістнадцять днів після спливу відповідного строку.
17. Водночас суд апеляційної інстанції повторно наголосив на тому, що внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник із об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів із моменту отримання її копії.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
18. Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанцій таким, що ухвалене із порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року й направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
19. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду та не є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
20. Позивач наполягає на тому, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року отримав 05 листопада 2019 року та в цей же день повторно звернувся до суду апеляційної інстанції, усунувши недолік, який був підставою для повернення першої апеляційної скарги.
21. На думку позивача, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що з першою апеляційною скаргою він звернувся вчасно, а після її повернення у найкоротший строк повторно звернувся до суду, тобто діяв добросовісно.
22. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
23. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
24. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
25. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
26. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
28. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
29. Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
30. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.