ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №813/4787/15
адміністративне провадження №К/9901/28460/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2015 (суддя Мартинюк В.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (головуючий суддя: Курилець А.Р., судді: Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі №813/4787/15 за позовом Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Державне підприємство "Дрогобицьке лісове господарство" (далі - ДП "Дрогобицьке лісове господарство") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) від 23.07.2015 №0001722201, №0001732202, №0001742202 та від 24.07.2015 №0001802201, №0001812201.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ від 23.07.2015 №0001722201, №0001732202, №0001742202 та від 24.07.2015 №0001812201, №0001802201 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 118278,00грн. У решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт реального постачання товару відповідно до контракту № 804/00992390/03-2013/02 від 25.03.2013 року та № 804/00992390/04-2014/03 від 01.04.2014 року підтверджується первинними документами встановленої форми, а висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні операцій з компанією "ZORTEX BUSINESS LLP" є необгрунтованими.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Дрогобицька ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №813/4787/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №813/4787/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 попередній розгляд справи призначено на 03.03.2020.
Під час попереднього розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду справи у судовому засіданні без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 03.03.2020 розгляд справи призначено у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 17.03.2020.
В обґрунтування своїх вимог Дрогобицька ОДПІ посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанції того, що Компанія "ZORTEX BUSINESS LLP" згідно листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 "Щодо перевірки компанії "ZORTEX BUSINESS LLP" ліквідована 15.07.2014, а тому позивачем були отримані кошти від нерезидента, який втратив цивільно-правову дієздатність, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті судових рішень.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП "Дрогобицьке лісове господарство" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Дрогобицькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 до 31.12.2014.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 14.07.2015 №430/22-01/00992390, в якому відображено висновок про порушення:
Підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.6 статті 44, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пунктів 137.1, 137.10 статті 137, пункту 138.5, підпункту 138.10.4 пункту 138.10, пункту 138.12 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України, чим занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 124032,00 грн.;
в порушення підпункту 57.11.2 пункту 57.1 статті 57, підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України не нараховано авансовий внесок на суму заниження податкового зобов`язання з частини чистого прибутку на суму 9699,00 грн.;
пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, в результаті чого заниженого відрахування частини чистого прибутку на суму 53883,00 грн.;
статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та нараховано пеню в сумі 4110,40 грн.;
статті 9 Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а саме не проведено декларування валютних цінностей, які незаконно перебувають за межами України та нараховано суму грошового зобов`язання в сумі 340,00 грн.
На підставі названого акту перевірки, контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
від 23.07.2015 № 0001722201, згідно з яким збільшено суму частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на 80825,00 грн., в тому числі за основним платежем - 53883,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26942,00грн.;
від 23.07.2015 № 0001732202, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 4110,40грн.;
від 23.07.2015 № 0001742202, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 340,00грн.;
від 24.07.2015 № 0001812201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 16973,00грн., в тому числі за основним платежем - 9699,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7274,00грн.;
від 24.07.2015 № 0001802201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 186048,00грн., в тому числі за основним платежем - 124032,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 62016,00грн.
В обґрунтування доводів про порушення позивачем підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України відповідач посилається на те, що сума отриманих коштів від нерезидента Компанії "ZORTEX BUSINESS LLP" в період після 15.07.2014 в рахунок оплати за поставлений товар є безповоротною фінансовою допомогою, а тому повинна бути віднесена до доходів позивача за 2014 рік, що також призвело до порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та вплинуло на заниження ДП "Дрогобицьке лісове господарство" авансових внесків в сумі 9699,00грн.
Згідно з підпунктом 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України є сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.