1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



20 березня 2020 року

Київ

справа №826/5689/16

адміністративне провадження №К/9901/7417/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року (суддя Беспалов О.О.)

у справі № 826/5689/16

за позовом Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта", відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану зі створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ від 24 грудня 1997 року"

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Гадяцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Гадяцька ОДПІ, контролюючий орган) звернулася до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта", відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану зі створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ від 24 грудня 1997 року", в якому просила стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 379 852 308,13 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 2 серпня 2016 року відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року апеляційну скаргу Гадяцької ОДПІ залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків - два дні з моменту отримання копії ухвали.

30 вересня 2016 року суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання позивача та продовжив строк на усунення недоліків - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

13 жовтня 2016 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду повторно надійшло клопотання від Гадяцької ОДПІ про продовження строку на усунення недоліків у зв`язку з відсутністю відповідної суми коштів на рахунку за кодом бюджетної класифікації 2800 "Інші поточні видатки", з якого здійснюються видатки, пов`язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року Гадяцькій ОДПІ відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 серпня 2016 року.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Гадяцька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган зазначив, що станом на дату виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції на його рахунку не було коштів для сплати відповідної суми судового збору за подання апеляційної скарги, з огляду на що існувала необхідність у перерахунку додаткових коштів на рахунок " 2800", що потребувало додаткового часу. Проте вказані обставини не були враховані судом апеляційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Гадяцької ОДПІ.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу відповідач вважає ухвалу суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити.

16 березня 2020 року справу за цією касаційною скаргою передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.


................
Перейти до повного тексту