ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 5006/5/39б/2012
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, суддів: Банаська О. О., Білоуса В. В., Жукова С. В., Катеринчук Л. Й., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г.
за участю секретаря судового засідання Озерчук М. М.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019
та рішення Господарського суду Донецької області від 05.06.2019
у справі № 5006/5/39б/2012
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Скалянського В.В.
третя особа на стороні відповідача: Товарна біржа "Межрегіональна Товарна Біржа"
про визнання права власності на нерухоме майно
в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ"
Учасники справи:
представник ОСОБА_1 - не з`явився;
представник ПАТ "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" - не з`явився;
представник ТБ "Межрегіональна Товарна Біржа" - не з`явився;
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №5006/5/39б/2012 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" на стадії ліквідаційної процедури.
1.2. 14.01.2019 до Господарського суду Донецької області надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (далі - відповідач, ПАТ "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ") в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Скалянського В. В., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товарної біржі "Межрегіональна Українська Біржа" (далі - третя особа, ТБ "Межрегіональна Українська Біржа") в особі президента Зіміна С . Л. про визнання права власності на нерухоме майно (комплекс будівель загальною площею 4781,2 кв. м. на АДРЕСА_1 ) на підставі статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
1.3. Позов мотивований тим, що за наслідками проведення 22.10.2018 ТБ "Межрегіональна Товарна Біржа" аукціону з продажу майна банкрута, позивачку визнано переможцем за лотом № 1 з продажу нерухомого майна - комплексу будівель загальною площею 4781,2 кв. м, розташованих по АДРЕСА_1 . Однак неналежне виконання арбітражним керуючим Скалянським В. В. своїх обов`язків, як замовника аукціону, що полягає в ухиленні від підписання акту реалізації, унеможливлює належне оформлення ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" документів про проведення торгів, виключає реєстрацію прав власності позивачки, як переможця аукціону, та створює їй перешкоди в реалізації прав власності на придбане нерухоме майно.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.06.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, в позові відмовлено повністю.
2.2. За висновком суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, в даному випадку підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання права власності є відсутність зареєстрованого права та правовстановлюючих документів, тобто даний позов заявлений не для визнання права власності, а для набуття права власності, що не передбачено ст. 392 ЦК України.
2.3. Оскільки у позивача не виникло право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, то і порушення права власності як такого не відбулося, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.
3. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
3.1. 22.10.2018 ТБ "Межрегіональна Українська Біржа" проведено аукціон з продажу майна банкрута, на якому запропоновано до продажу під лотом №1 основні засоби, а саме: комплекс будівель загальною площею 4781,2 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, з початковою вартістю лоту 388000,00 грн.
3.2. Згідно з протоколом № 1 від 22.10.2018 про проведення першого повторного аукціону з продажу майна банкрута ПАТ "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" в аукціоні приймали участь два учасники: ОСОБА_1 (учасник № 1) та ОСОБА_5 (учасник № 2). Переможцем аукціону по лоту №1 стала ОСОБА_1 (позивач) із запропонованою ціною 232800,00 грн. Вказаний протокол підписано ліцитатором, президентом біржі та учасниками аукціону.
3.3. 23.10.2018 складено акт про передання права власності на куплене нерухоме майно: комплекс будівель, розташованих по АДРЕСА_1, загальною площею 4781,2 кв. м., який відповідно пункту 2 статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) мав бути підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про право власності на вищезазначене нерухоме майно покупцю - ОСОБА_1
3.4. З метою реєстрації права власності позивач звернулася до нотаріуса, але постановою Першої Маріупольської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 4266/02-31від 05.11.2018 позивачу відмовлено у вчинені нотаріальної дії, з огляду на невідповідність оформлення поданих документів чинному законодавству, а саме:
- в акті про передання права власності на придбане майно від 23.10.2018 відсутній підпис продавця (арбітражного керуючого Скалянського В. В.);
- протокол № 1 від 22.10.2018 про проведення першого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що викладений на двох і більше аркушах та який подається для вчинення нотаріальної дії не прошитий у спосіб, що унеможливлює його роз`єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані;
- не надано договору купівлі-продажу, укладеного власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів - ОСОБА_1, оформленого відповідно до статті 50 Закону про банкрутство.
3.5. Невідповідність наданих документів вимогам законодавства та відсутність усіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, позбавили нотаріуса можливості видати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та провести державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
3.6. Оскільки предметом розгляду позовних вимог є визнання права власності позивача на придбане на аукціоні нерухоме майно саме на підставі статті 392 ЦК України, а не визнання відповідного аукціону недійсним, судами не приймалися до уваги та не надавалася оцінка доводам відповідача щодо допущених, на його думку, порушень при організації і проведенні такого аукціону з боку організатора аукціону - ТБ "Межрегіональна Українська біржа", а також заперечення позивачки на такі доводи.
3.7. На час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій результати аукціону, проведеного ТБ "Межрегіональна Українська біржа" 22.10.2018, не анульовані та не визнані недійсними у судовому порядку.
3.8. Право власності на спірне нерухоме майно у позивачки не виникло, оскільки акт прийняття-передачі проданого на аукціоні 22.10.2018 нерухомого майна замовником аукціону (продавцем) не підписано, договір купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону не укладено. Окрім того, відповідно до статей 334, 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 29.10.2019 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 05.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, прийняти нове рішення про задоволення позову.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Спірний об`єкт нерухомого майна був реалізований у порядку, встановленому Законом про банкрутство, позивачкою були сплачені кошти за це майно, аукціон не визнавався недійсним у судовому порядку і відповідач підтвердив факт невизнання права позивача, а відтак визнання судом права власності за позивачкою спрямоване на захист прав та інтересів сторін у справі.
5.2. Суд не обґрунтував, чому ним не враховано правову позицію Великої палати Верховного Суду у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19) від 03.04.2019, згідно з якою у подібних правовідносинах суд дійшов висновку про те, що право позивача підлягає захисту, оскільки сторони вчинили дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права власності на об`єкт, але позивач не зміг здійснити реєстрацію права власності, у зв`язку з тим, що відповідач не надав йому необхідних для цього документів.
5.3. Суди невірно застосували норми статей 71, 75 Закону про банкрутство, а також не дослідили і не надали належної оцінки запереченням відповідача щодо невизнання ним права позивача на спірне нерухоме майно.
5.4. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди фактично позбавили позивача права на судовий захист, тоді як Велика палата Верховного Суду у постанові по справі № 1609/10810/12 від 24.04.2019 відповідно до духу права визнала право власності за особою, що не мала права власності, зважаючи на те, що інші способи захисту її прав є неефективними.
6. Узагальнені доводи інших учасників справи
6.1. Відзивів на касаційну скаргу від ПАТ "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" та Товарної біржі "Межрегіональна Товарна Біржа" до суду не надійшло.
7. Розгляд касаційної скарги
7.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 05.06.2019 у справі № 5006/5/39б/2012. Призначено розгляд касаційної скарги на 10.12.2019 о 12:00.
7.2. 10.12.2019 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 5006/5/39б/2012 разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 05.06.2019 передано на розгляд Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Судова палата) у зв`язку із необхідністю з`ясування наявності або відсутності підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 902/147/15 (902/685/16).
7.3. 21.01.2020 Судова палата ухвалила прийняти до розгляду справу № 5006/5/39б/2012 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 05.06.2019 та призначила розгляд справи у судовому засіданні на 11.02.2020.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
8.1. Предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права власності на об`єкти нерухомого майна на підставі статті 392 ЦК України, яка передбачає, що позов про визнання права власності може бути пред`явлено, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою або якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Тобто, передумовою для звернення з позовом про визнання права власності на майно на підставі названої статті є сумніви у належності позивачеві цього майна, які виникають у інших осіб, неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втрата належних правовстановлюючих документів на майно.
8.2. Право власності, як і будь-яке інше суб`єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів та конкретних обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на такі, що не залежать від прав попереднього власника на майно, тобто первісні, та похідні, за якими право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.
Відповідно до статі 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
8.3. За правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.
З огляду на те, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові № 6-318цс15 від 24.06.2015 та Верховний Суд у постановах від 21.11.2018 у справі № 920/615/16, від 07.08.2019 у справі №902/869/17.
8.4. Також Судова палата звертається до правової позиції Верховного Суду в постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 07.06.2018 у справі № 912/111/14 від 07.06.2018, від 27.03.2019 у справі № 27/193, від 11.06.2019 у справі № 918/1400/14, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, згідно з якими, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
8.5. Таким чином, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності за статтею 392 ЦК України у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно, оскільки підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України є саме оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.
8.6. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір відносно нерухомого майна (основних засобів) ПАТ "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ", виставленого на продаж на аукціоні.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2018 позивачка прийняла участь в першому повторному аукціоні з продажу майна банкрута та стала переможцем аукціону по лоту №1 (основні засоби: комплекс будівель загальною площею 4781,2 кв. м., розташованих по АДРЕСА_1 Маріуполь Донецької області), із запропонованою ціною 232800,00 грн, що відображено у протоколі № 1 від 22.10.2018 про проведення першого повторного аукціону з продажу майна банкрута ПАТ "ДОНБАСПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ".
23.10.2018 складено акт про передання права власності на придбане нерухоме майно, який підписано лише позивачкою (покупцем) та президентом товарної біржі (організатором торгів).
Від особи замовника аукціону (продавця майна) акт не підписано і договір купівлі-продажу нерухомого майна за результатами проведеного аукціону між сторонами не укладався.
8.7. Позивачка стверджує, що відповідач, як замовник аукціону, ухиляється від вчинення дій, необхідних для належного оформлення товарною біржою документів про проведення торгів, внаслідок чого створює перешкоди в реалізації позивачкою прав власності на придбане на аукціоні нерухоме майно. При цьому позивачка посилається на те, що з метою реєстрації права власності на придбане на аукціоні майно, вона звернулася до нотаріуса, але їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії з огляду на відсутність підпису продавця в акті про передання права власності на придбане майно від 23.10.2018 та відсутність договору купівлі-продажу.
8.8. Щодо виникнення у позивачки права власності на нерухоме майно за наслідками проведеного аукціону Суд зазначає наступне.
Порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство (статті 44, 49-75 Закону) передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону.
Організатором аукціону вчиняються необхідні дії для проведення аукціону (оприлюднення оголошення про проведення аукціону, розгляд заяв на участь в аукціоні та допуск заявників до участі в торгах, тощо).
8.9. Негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця організатором аукціону складається протокол про проведення аукціону. До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону. Протокол надається переможцю аукціону негайно після його складення та у той же день надсилається (вручається) замовнику аукціону. Один примірник протоколу залишається в організатора аукціону (частини 1, 4, 5 статті 69 Закону про банкрутство).
В частині 3 та 4 статті 71 Закону про банкрутство визначено, що протягом п`яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний лот. Переможець торгів повинен протягом п`яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 75 названого Закону передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства. Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом.
8.10. Таким чином, процедура реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця (переможця аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є укладення договору купівлі-продажу між ліквідатором боржника, як замовника аукціону, з переможцем торгів.