УХВАЛА
17 березня 2020року
м. Київ
Справа № 809/1649/15
Провадження № 11-99зва20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 809/1649/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління (далі - ГУ) Міндоходів в Івано-Франківській області, Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у місті Яремчі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом з вимогами визнати неправомірними дії відповідача щодо звільнення позивача з посади начальника ДПІ у місті Яремчі ГУ Міндоходів України в Івано-Франківській області у зв`язку з неподанням заяви про проведення перевірки, передбаченої цим законом та декларації про майно, доходи і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, на підставі пункту 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю та Закону України "Про очищення влади" відповідно до наказу Міндоходів України № 244-О від 25 березня 2015 року;
визнати незаконним та скасувати накази від 25 березня 2015 року № 244-О та від 31 березня 2015 року № 87-О, поновити на роботі та стягнути кошти.
Івано-Франківський окружний адміністративний суду постановою від 12 травня 2015 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 грудня 2015 року відкрив касаційне провадження.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - КАС України), яким цей Кодекс викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 24 січня 2018 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодився із зазначеними судовими рішеннями і подав до Європейського суду з прав людини заяву, у якій скаржився на порушення своїх прав за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прояв яких полягав у застосуванні до нього обмежувальних заходів, передбачених Законом про очищення (люстрації) влади.
03 березня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2018 року з передбаченої пунктом 3 частини п`ятої статті 361 КАС України підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.