У Х В А Л А
19 березня 2020 року
м. Київ
Провадження № 13-23зво20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Британчук В.В., перевіривши заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2018 року щодо нього за виключними обставинами,
установив:
У заяві засуджений просить переглянути вищевказане судове рішення за виключними обставинами, якими вважає рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 № 2-р/202. Вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (його справу було розглянуто не тим судовим органом, що передбачений ст. 125 Конституції України) під час перегляду вироку Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року й ухвали Верховного Суду України від 29 травня 2003 року щодо нього з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК), приходжу до висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_1 без руху з огляду на таке.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати вимогам до її форми та змісту, встановленим ч. 2 ст. 462 КПК, та містити, зокрема, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин.
Обґрунтовуючи прохання про перегляд постановленого Великою Палатою Верховного Суду судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК, заявник посилається на рішення Конституційного Суду України, проте, не вказує, чи встановлена цим судом неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого Великою Палатою Верховного Суду при вирішенні справи щодо ОСОБА_1 .