ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2020 року
м. Київ
справа № 242/3982/16-к
провадження № 51-7218км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Сингаївської А. О.,
в режимі відеоконференції
захисника Пивовара В. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Пивовара В. П. на вирок Апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 42015050000000629 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Москва, Російської Федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Селидівського міського суду Донецької області від 12 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з недоведеністю у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що будучи "головою верховного суду ДНР", під час виконання своїх обов`язків, покладених на нього представниками терористичної організації, всупереч Конституції України та діючого законодавства України, 08 квітня 2015 року, організовував та провів на тимчасово непідконтрольній українській владі території брифінг, в ході якого навів статистику судових матеріалів, що знаходяться в провадженні незаконно створених представниками терористичної організації судів, а також структуру її судової системи.
Також, 27 травня 2015 року ОСОБА_1, будучи головою незаконно створеного верховного суду, перебуваючи на захопленій терористичною організацією території України, підписав незаконне розпорядження № 45/а про встановлення місць проведення верховним судом судових засідань.
Крім того, 14 серпня 2015 року ОСОБА_1, за участю представників незаконно створеного органу верховного суду та генеральної прокуратури, провів пленум верховного суду, де навів статистику про кількість розглянутих та тих, що знаходяться в провадженні, судових матеріалів за перше півріччя 2015 року.
Перебуваючи на посаді голови незаконно створеного органу ОСОБА_1 протягом травня 2015 року організовував роботу підпорядкованих йому працівників псевдо судової системи, а також координував роботу її псевдо правоохоронних органів.
При цьому, ОСОБА_1, будучи обізнаним у тому, що на території Донецької області діє терористична організація, основною метою діяльності якої є насильницька зміна, повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території і державного кордону України та створення нелегітимного державного утворення, організаційно сприяв діяльності терористичної організації, діючи на посаді голови верховного суду.
Таким чином, обвинувачений, своїми умисними діями, організаційно сприяв діяльності терористичної організації, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Виправдовуючи ОСОБА_1, суд першої інстанції послався на те, що органом досудового розслідування не надано жодного доказу на підтвердження обставин зазначених в обвинувальному акті, не надано доказів існування самої терористичної організації, не зазначено час вчинення злочину, мотив та мету вчинення злочину, момент виникнення умислу на його вчинення. Обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення, яке не відповідає кваліфікації інкримінованого злочину.
Крім того, суд першої інстанції визнав недопустимими докази, якими орган досудового розслідування обґрунтовує обвинувачення, оскільки вони отримані з порушенням порядку, встановленому КПК України.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2018 року вирок місцевого суду скасовано. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцяти) років без конфіскації майна.
Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, в період з вересня 2014 року (точної дати під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_1, діючи умисно на території м. Донецьк Донецької області, з метою дестабілізації політичної ситуації в Україні, повалення її конституційного ладу та вчинення злочинів проти громадської безпеки, організаційно сприяв діяльності терористичної організації, поняття якої визначено ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", під назвою "Донецька народна республіка" (далі "ДНР"), яку утворено 07.04.2014 року у м. Донецьку Донецької області, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.
До складу так званої "ДНР" увійшли громадяни України та Російської Федерації, а також представники ряду злочинних громадських організацій, зокрема "Народне ополчення Донбасу", "Оплот", тощо. На території України учасники даної терористичної організації займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких та особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Основною метою діяльності даної організації, її формувань є насильницька зміна і повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного утворення "ДНР", встановлення своєї терористичної псевдо влади, вчинення терористичних актів, диверсій, військове протистояння правоохоронним органам та Збройним силам України, органам державної влади, фізичне знищення їх особового складу, залякування населення, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл ролей між її учасниками.
Так, на учасників політичного блоку покладаються наступні обов`язки:
- створення так званих органів державної влади "ДНР" та організація їх діяльності;
- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади "ДНР";
- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення "ДНР";
- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації "ДНР" з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно настроєних до їх діяльності, а також її розподілу;
- налагодження взаємодії з іншими незаконними державними утвореннями "Луганська народна республіка" та їх лідерами з метою координації дій, направлених на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним силам України;
- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності "ДНР", дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку "ДНР" організації для забезпечення їх протиправної діяльності;
- забезпечення учасників "ДНР" транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
На учасників силового блоку покладались наступні обов`язки:
- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників "ДНР", озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- вербування нових учасників до складу силового блоку та керівництво їхніми діями;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;
- скоєння терактів та диверсій на території України;
- захоплення зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки, транспортних засобів та будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб задіяних в ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;
- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення "ДНР", а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
- вчинення дій, направлених на унеможливлення проведення виборів Президента України на території Донецької області;
- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
На учасників так званої судової системи "ДНР" відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються наступні обов`язки:
- створення так званих органів судової влади незаконного державного утворення "ДНР" та організація їх діяльності;
- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів судової влади "ДНР";
- здійснення судочинства не передбаченими законодавством України судовими органами так званої "ДНР".
Постановою незаконно утвореного органу "совета министров ДНР" № 27 - 2 від 17 серпня 2014 року, з метою здійснення псевдо правосуддя на захопленій терористичною організацією території Донецької області, затверджено і введено в дію "Уголовный Кодекс ДНР", а також взято за основу для використання в своїй злочинній діяльності "Уголовно-процесуальный Кодекс Украины 1960 года", який втратив свою юридичну силу на території України, у зв`язку із вступом нового КПК України 2012 року.
Постановою незаконно утвореного органу "совета министров ДНР" від 22.10.2014 видано наказ "Про судову систему" №40-2, яким затверджено тимчасове положення "додаток №1" (далі положення) про судову систему, відповідно до якого визначено структуру та повноваження судів терористичної організації, та згідно зі ст.ст.19, 24 цього положення передбачено посаду голови верховного суду організації та визначено його повноваження.
Зазначені незаконні нормативно-правові акти, видані представниками терористичної організації "ДНР", якими у своїй діяльності керуються прокурори та судді, що незаконно діють на території терористичної організації "ДНР" та підтримують її діяльність, приймались всупереч діючого законодавства України є протиправними та такими, що суперечать основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України.
В свою чергу, обвинувачений, являючись громадянином Російської Федерації, маючи вищу юридичну освіту, розуміючи, що вищевказані нормативні документи є незаконними, оскільки явно прийняті всупереч Конституції України та діючому законодавству України, після захоплення м. Донецька Донецької області членами незаконної терористичної організації "ДНР", розуміючи протиправний характер своїх дій, приблизно у вересні 2014 року обійняв посаду "голови верховного суду".
Під час виконання своїх обов`язків, покладених на нього представниками терористичної організації "ДНР", всупереч Конституції України та діючого законодавства України, 08 квітня 2015 року обвинувачений організовував та провів на тимчасово непідконтрольній українській владі території брифінг, в ході якого навів статистику судових матеріалів, що знаходяться в провадженні незаконно створених представниками терористичної організації "ДНР" судів, а також структуру її судової системи.
Також, 27 травня 2015 року обвинувачений, будучи головою незаконно створеного верховного суду "ДНР", перебуваючи на захопленій терористичною організацією "ДНР" території України, підписав незаконне розпорядження № 45/а про встановлення місць проведення верховним судом "ДНР" судових засідань.
Крім того, 14 серпня 2015 року ОСОБА_1, за участю представників незаконно створеного органу верховного суду "ДНР" та генеральної прокуратури "ДНР", провів пленум верховного суду "ДНР", де навів статистику про кількість розглянутих та тих, що знаходяться в провадженні судових матеріалів за перше півріччя 2015 року.
Перебуваючи на посаді голови незаконно створеного органу обвинувачений протягом травня 2015 року організовував роботу підпорядкованих йому працівників псевдо судової системи, а також координував роботу її псевдо правоохоронних органів.
При цьому ОСОБА_1, будучи обізнаним у тому, що на території Донецької області діє терористична організація "ДНР", основною метою діяльності якої є насильницька зміна, повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території і державного кордону України та створення нелегітимного державного утворення "ДНР", організаційно сприяв діяльності терористичної організації, діючи на посаді голови верховного суду "ДНР".
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - Пивовар В. П. просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування наведеного зазначає про те, що порушено вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод в контексті того, що при апеляційному розгляді було порушено право обвинуваченого на розгляд його справи справедливо і відкрито безстороннім і незалежним судом. Вказується на порушення права ОСОБА_1 на оскарження судових рішень. Зазначається, також, що під час апеляційного перегляду суду було відомо, що слідчим прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017050000000594 від 19 липня 2017 року за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, та перевіряється факт можливого постановлення суддями Селидівського міського суду Донецької області, завідомо неправосудного рішення, а саме: виправдувального вироку у кримінальному провадженні № 42015050000000629 від 09 листопада 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 258-3 КК України. Доказом цього також наводить наявність в матеріалах кримінального провадження ухвал про самовідвід інших суддів Апеляційного суду Донецької області (а.п. 144, 147, 150, 153 т. 2).
Також вказується на порушення вимог ст. 290 КПК України, оскільки в судовому засіданні як в суді першої інстанції, так і в апеляційному провадженні стороною обвинувачення не представлена ухвала слідчого судді (суду) про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12015050000000212.
Зазначається, що в порушення вимог ст. 257 КПК України прокурор не отримав дозвіл суду апеляційної інстанції на використання матеріалів НСРД в кримінальному провадженні № 42015050000000629 від 09 листопада 2015 року, тому докази отримані з порушенням вказаного порядку повинні бути визнані судом апеляційної інстанції недопустимими та не братися до уваги при ухваленні судового рішення.