Постанова
Іменем України
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 642/945/19
провадження № 61-15114св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2019 року у складі судді Грінчук О. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Бровченко І. О., Маміної О. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності за ним та ОСОБА_2 по Ѕ частини вказаної квартири, змінивши режим спільної сумісної власності на режим спільної часткової власності, а також просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18 вересня 2010 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, справа про його розірвання перебуває на розгляді в Ленінському районному суді міста Харкова, також сторони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказував, що згідно договору купівлі-продажу від 06 червня 2013 року ними за спільні грошові кошти була придбана квартира АДРЕСА_1, яка зареєстрована на відповідача ОСОБА_2, та відносно якої подружжя не досягло згоди щодо поділу, при цьому шлюбний договір не укладався.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 18 липня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В порядку поділу спільного майна подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . В порядку поділу спільного майна подружжя, визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Змінено режим спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1 на режим спільної часткової власності. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивачем надано докази того, що нерухоме майно є об`єктом права спільної сумісної власності сторін, що не заперечується відповідачем по справі, тому наявні законні підстави для визнання за позивачем права власності на Ѕ частину вказаного майна. Задоволення позову не суперечить закону та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції змінити та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину спірної квартири, а за ОСОБА_2 - ѕ частини квартири, в іншій частині просила рішення суду залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Ленінського районного суду міста Харкова.
23 вересня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не повно досліджено матеріали та обставини справи. Вказує, що з відповідачем проживають та знаходяться на її утриманні двоє дітей, які народились у подружжя в період шлюбу. Відповідно до судового наказу від 04 березня 2019 року, виданого Ленінським районним судом міста Харкова, з позивача стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2019 року і до досягнення ними повноліття, тоді як витрати на утримання дітей становлять більше 5 000 грн. Стверджує, що в період шлюбу також було придбано автомобіль Mitsubishi Lancer X, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, який є спільною власністю подружжя та був відчужений позивачем на користь третьої особи - його батька ОСОБА_5 .
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 до Верховного Суду подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції зашити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 18 вересня 2010 року по 01 лютого 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайський Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 178, серії НОМЕР_2 та рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 01 лютого 2019 року (а. с. 11, 90).
В період шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчать свідоцтва про народження, видані Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції серії НОМЕР_4 та НОМЕР_3 відповідно (а. с. 12, 13).
Згідно договору купівлі-продажу від 06 червня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір В. В., ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, тобто під час перебування у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 (а. с. 14 - 15).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право приватної власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 (а. с. 16).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положення частини першої статті 2 ЦПК України передбачають, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.