Постанова
Іменем України
17 березня 2020 року
місто Київ
справа № 127/14593/17
провадження № 61-1428св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Вінницягаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вінницягаз" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року у складі судді Федчишена С. А. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 07 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Медяного В. М., Матківської М. В., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Вінницягаз" (далі - ПАТ "Вінницягаз") про визнання незаконним рішення комісії по проведенню нарахування за порушення, оформлене протоколом засідання комісії по проведенню нарахувань за порушення від 02 серпня 2016 року.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 07 жовтня 2015 року відповідачем демонтовано газовий лічильник марки "Меtrіх № 105414", 2003 року випуску, яким він користувався протягом багатьох років, та направлений на державну повірку. У зв`язку з цим позивачем придбано через мережу Інтернет новий газовий лічильник марки "САМГАЗ 04 118/2001-2", заводський № 5091719, який 12 жовтня 2015 року під`єднаний до мережі газопостачання та опломбований пломбою С252 86099, про що зроблено відповідний запис в розрахунковій книжці № НОМЕР_3 . 08 червня 2016 року ним отримано від відповідача повідомлення № 37, яким його зобов`язано надати доступ представникам оператора ГРМ до лічильника газу для проведення його демонтажу на повірку. Така вимога була ним виконана. 11 червня 2016 року газовий лічильник перевірений на місці за допомогою магніту представником ПАТ "Вінницягаз", за результатом чого будь яких змін під час включення газових приборів не виявлено. У подальшому газовий лічильник був демонтований, про що складено акт без номера. При цьому, на зворотному боці акта зазначено, що захисні пломби заводу виробника, стокерна стрічка 6415234, скло суматора при візуальному огляді пошкоджень не мали. Також при візуальному огляді не було встановлено пошкоджень корпусу. Після демонтажу лічильника, для захисту системи від зовнішнього втручання працівниками відповідача встановлено вставку, про що також зазначено в акті. 13 червня 2016 року позивача в телефонному режимі повідомлено про проведення експертизи демонтованого лічильника. Через кілька днів позивачу надійшов лист-запрошення на засідання комісії, яке мало відбутися 25 липня 2016 року о 10:00 год за наслідками експертної перевірки лічильника. Про неможливість бути присутнім на засіданні через зайнятість на службі позивачем повідомлено в телефонному режимі. В усній розмові з працівником відповідача позивачу повідомлено, що за результатами проведеної експертизи лічильника встановлено стороннє втручання, про що складені відповідні акти. ОСОБА_1 категорично заперечує таке втручання зі свого боку і членів родини та пояснив, що невелике споживання природного газу протягом листопада 2015 року до травня 2016 року пов`язане з тимчасовим не проживанням у будинку. Оплата проводилась за фактично спожитий газ відповідно до показників лічильника.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач поданий позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано незаконним рішення комісії Жмеринського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Вінницягаз" з проведення нарахувань за порушення, оформлене протоколом засідання комісії по проведенню нарахувань за порушення від 02 серпня 2016 року, яким вирішено провести нарахування на суму 37 626, 87 грн. Стягнуто з ПАТ "Вінницягаз" на користь ОСОБА_1 3 500, 00 грн у відшкодування витрат на правову допомогу, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що рішення комісії про проведення нарахувань за порушення, оформлене протоколом від 02 серпня 2016 року є незаконним, у зв`язку тим, що прийняте всупереч встановленому законодавством порядку. Так, зокрема, відповідачем не було складено акт про порушення, а також представник відповідача не склав протокол щодо направлення лічильника на експертизу, чим порушив вимоги чинного законодавства. Також суд зазначив, що обраний спосіб захисту позивача відповідає можливим передбаченим способам.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 07 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.Суд зазначив, що рішенням комісії Жмеринського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Вінницягаз" з проведення нарахувань за порушення, оформлене протоколом засідання комісії по проведенню нарахувань за порушення від 02 серпня 2016 року, створено небезпеку порушення прав позивача, оскільки листом від 31 серпня 2016 року позивачу запропоновано у триденний термін з дня отримання листа здійснити погашення суми перерахунку (донарахування) за несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. У разі невиконання вимоги у встановлений термін, відповідач зазначив про припинення розподілу природного газу до домоволодіння ОСОБА_1
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2017 року ПАТ "Вінницягаз" просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, що не передбачений чинним законодавством. Прийняте рішення про нарахування за порушення прийнято відповідно до діючих вимог та правил.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у грудні 2017 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 07 жовтня 2015 року працівниками відповідача демонтовано газовий лічильник марки "Меtrіх № 105414", 2003 року випуску, про що свідчить акт про зняття побутового газового лічильника на держповірку.
У зв`язку з цим позивачем придбано новий газовий лічильник марки "САМГАЗ 04 118/2001-2", заводський № 5091719, який 12 жовтня 2015 року електрогазозварником Приватного підприємства "ВОК-ПЛЮС" із дотриманням будівельних норм і правил, які діють в Україні був під`єднаний в будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 .
08 червня 2016 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення № 37 щодо доступу представників операторам ГРМ до приміщення, де розташований лічильник газу для проведення робіт з демонтажу лічильника на позачергову повірку.
За результатами демонтажу складено відповідний акт від 11 червня 2016 року, згідно із яким під час візуального огляду пошкоджень не виявлено, корпус лічильника не пошкоджено. Крім того, під час перевірки роботи лічильника за допомогою магніту будь-яких змін в ході включення газових приборів не було виявлено.
Відповідно до акта від 13 червня 2016 року № 1898 року комісією проведено експертизу лічильника газу "Самгаз" № 5091719. У результаті перевірки виявлено порушення, яке свідчить про несанкціоноване втручання в роботу лічильника з метою зменшення показів кількості спожитого газу. Зупинка лічильника проводилась під дією магнітного поля за допомогою двох неодимових магнітів, один з яких встановлено на клапані вимірювального блоку, що не передбачено конструкцією лічильника, другий магніт встановлюється на корпусі лічильника у верхній частині з тильної сторони.
У подальшому, після розборки вимірювального блоку лічильника, виявлено встановлену металічну пластину на верхню частину клапана задньої камери. За допомогою стороннього неодимового магніту, під дією магнітного поля якого клапан виходив з щеплення із вимірювальною камерою, що приводило до зупинки лічильника. Лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації через зміну його заводської конструкції, а саме: встановлення у вимірювальний блок стороннього предмету.
За результатами проведеної експертизи комісією прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 02 серпня 2016 року про проведення нарахування ОСОБА_2 на суму 37 626, 87 грн.
За наслідками прийнятого рішення відповідно до акта-розрахунку збитків від 02 серпня 2016 року та рахунків на оплату від 04 серпня 2016 року № 000025174 та від 04 серпня 2016 року № 000025182 ОСОБА_1 необхідно сплатити 36 079, 97 грн за не облікований (донарахований) об`єм природного газу та 1 546, 90 грн за відшкодування вартості експертизи лічильника
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.