1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 335/2109/18

провадження № 61-14364св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_1, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2019 року у складі судді Соляник А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Онищенка Е. А.,

ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого

є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що між банком та ОСОБА_1 укладений договір від 12 лютого 2015 року б/н, відповідно до якого, він отримав кредит у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у анкеті-заяві.

ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконував

у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 21 січня

2018 року становить 36 397,62 грн складається із: 9 610,14 грн - основна заборгованість, 2 339,89 грн -заборгованість за процентами за користування кредитом, 22 238,18 грн - пеня, штрафи, передбачені пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 грн - штраф (фіксована частина) та 1 709,41 грн - штраф (процентна складова).

Ураховуючи зазначене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просив суд стягнути

з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість у загальному розмірі

36 397,62 грн.

У травні 2018 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позов до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів, визнання договору про надання банківських послуг за платіжною карткою № НОМЕР_1 неукладеним.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що звернення до банку із заявою викликано бажанням оформити платіжну картку. Зазначає, що договорів про отримання кредитної картки він з банком не укладав, кредитних коштів не отримував.

Вважав, що договір банківських послуг за платіжною карткою

НОМЕР_1 є неукладеним, оскільки сторони в належній формі

не досягли згоди щодо його істотних умов. Крім того, на підставі вимог

ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. ПАТ КБ "ПриватБанк" усупереч вимогам законів України "Про захист прав споживачів" та "Про банки та банківську діяльність" не надав йому інформації про умови кредитування. Надання йому кредитних коштів у розмірі 8 000,00 грн не підтверджено первинними бухгалтерськими документами. Жодних заяв щодо наданих у справі Умов та Правил банківських послуг та Тарифів банку він не підписував.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд визнати договір про надання банківських послуг за платіжною карткою № НОМЕР_1 неукладеним.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2018 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів, визнання договору про надання банківських послуг за платіжною карткою № НОМЕР_1 неукладеним та об`єднано в одне провадження із первісним позовом

ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.



Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2019 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість

у розмірі 36 397,62 грн за кредитним договором від 12 лютого

2015 року б/н.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати

у розмірі 1 762,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів, визнання договору про надання банківських послуг за платіжною карткою № НОМЕР_1 неукладеним відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь ПАТ КБ "ПриватБанк".

Оскільки заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між ОСОБА_1 та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом ОСОБА_1 в анкеті-заяві, а отже, договір укладено відповідно до вимог закону, тому зустрічні позовні вимоги про визнання договору про надання банківських послуг за платіжною карткою № НОМЕР_1 неукладеним, необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня

2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки останній належним чином умов кредитного договору не виконував,

у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку.

Також правильним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк".

Судові рішення в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів, визнання договору про надання банківських послуг за платіжною карткою № НОМЕР_1 неукладеним не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України

у касаційному порядку не переглядаються.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права. А саме не враховано, що скаржник підписав у банку лише анкету-заяву, за умовами якої він виявив бажання оформити на своє ім`я банківську картку. Інших документів банк скаржнику не надав, так само, як і не надавались для ознайомлення Умов та Правил банківського обслуговування і Тарифи банку.

Вказує на неможливість застосування до спірних правовідносин Умов та Правил банківського обслуговування за умови, що клієнт банку їх не підписував. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду України у справах № 6-240цс14, № 6-1926цс15, № 6-16цс15, № 6-757цс15,

6-698цс15, № 6-2320цс16, які є обов`язковими для виконання судами в силу вимог статті 263 ЦПК України.

Крім того, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду

від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження 14-131цс19),

у якій суд розглядав аналогічну судову справу та дійшов до протилежних висновків ніж суди попередніх інстанцій у цій справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" до подав Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи

12 лютого 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір б/н шляхом заповнення відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредитну картку "Універсальна" VIZA GOLD№ НОМЕР_1 зі строком дії до 05/18, якою користувався як картою для виплат.

Відповідно до вказаної анкети-заяви ОСОБА_1 поставив підпис у графі про згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, а також, що дана заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився із договором про надання банківських послуг і погоджується з його умовами (а.с. 7 т. 1).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 та виписки із його карткового рахунку за період з 01 лютого 2015 року по 19 червня 2018 року, 22 червня 2016 року йому було надано кредитні кошти в розмірі 7 994,90 грн. (а.с. 6, 81-84 т. 1).

Відповідно до розрахунку, наданого ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв`язку

з порушенням ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним договором, його заборгованість перед банком станом на 21 січня 2018 року становить

36 397,62 грн та складається із: 9 610,14 грн - основна заборгованість за кредитом, 2 339,89 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 22 238,18 грн - пеня, а також штрафи, передбачені пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 грн - штраф (фіксована частина) та 1 709,41 грн - штраф (процентна складова).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


................
Перейти до повного тексту