Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 380/185/18
провадження № 61-41574св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дібрівка-Агросервіс", відділ з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року у складі судді Косович Т. П. та постанову Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів Фінагеєва В. О., Кулішенка Ю. М., Яворського М. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дібрівка-Агросервіс", відділу з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним договору оренди землі.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду із позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дібрівка-Агросервіс" (далі - ТОВ "Дібрівка-Агросервіс"), відділу з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним договору оренди землі.
Позов обґрунтовано тим, що 21 вересня 2012 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки площею 2,8335 га, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Дібрівка-Агросервіс".
Посилаючись на те, що договір не містить істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (а саме: умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки), а також на наявність у ньому виправлень, позивач обґрунтовувала недійсність вказаного договору та вказувала на відсутність підстав для його державної реєстрації.
ОСОБА_1 також зазначала, що вона зверталась до ТОВ "Дібрівка-Агросервіс" з проханням розірвати договір, у чому їй було відмовлено, а примірник оскаржуваного договору нею було отримано у листопаді 2017 року, після ознайомлення із яким їй стало відомо, що його було складено не у відповідності до законодавчих вимог.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване недоведеністю тієї обставини, що відсутність у договорі вказаної позивачем умови призвела до порушення її законних прав, що, в свою чергу, не свідчить про наявність підстав для їх захисту. Як в момент підписання договору, так і надалі позивач не пред`являла претензій щодо відсутності у неї волевиявлення на його укладення, та, в тому числі, не зверталась до суду за захистом своїх прав, які вона вважає порушеними. На час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій спірний договір оренди земельної ділянки виконується сторонами та є чинним з моменту його державної реєстрації - з 21 вересня 2012 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Рух справи у суді касаційної інстанції
06 серпня 2018 року справу призначено судді-доповідачу Лесько А. О.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 380/185/18 та витребувано справу з Тетіївського районного суду Київської області.
У відповідності до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10 грудня 2018 року справу розподілено колегії суддів Лесько А. О. (суддя-доповідач), Штелик С. П., Мартєв С. Ю.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій були залишені поза увагою посилання позивача на невідповідність спірного договору оренди земельної ділянки вимогам чинного законодавства та на наявність у ньому виправлень, що вказує на недійсність такого договору.
Доводи інших учасників справи
У січні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Дібрівка-Агросервіс", в якому зазначається про необґрунтованість та безпідставність касаційної скарги, доводи якої спрямовані на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідач наголошує, що ОСОБА_1 не заперечує факт підписання оскаржуваного договору, на виконання умов якого вона отримувала орендну плату за користування земельною ділянкою, а зміст касаційної скарги не свідчить про існування фактів порушення прав орендодавця, а тому відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 873664є власником земельної ділянки площею 2,8335 га, розташованої на території Височанської сільської ради Тетіївського району Київської області.
03 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Дібрівка-Агросервіс" укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 передала в оренду належну їй земельну ділянку. Строк дії договору сторонами визначено у 10 років. Даний договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, про що 21 вересня 2012 року у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за № 322460004004786.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 зазначала на недійсність наведеного вище договору, у зв`язку із наявними у ньому виправленнями, а також передбаченими у такому договорі умовами, що істотно порушують її права як власника та орендодавця земельної ділянки.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.