Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 509/4831/17
провадження № 61-40813св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2018 року у складі судді Козирського Є. С. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів Таварткіладзе О. М., Калараша А. А., Погорєлової С. О.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельних ділянок в порядку поділу спільного майна подружжя.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ земельних ділянок в порядку поділу спільного майна подружжя.
В обґрунтування позову посилався на те, що він із відповідачем з 28 квітня 1990 року по 28 травня 1993 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого їм було виділено із земель колгоспу ім. Дзержинського земельний наділ у розмірі 5 га, а також 0,10 га від селищної ради для будівництва та обслуговування будинку по АДРЕСА_1 .
Зазначаючи, що вказані земельні ділянки було набуто сторонами під час шлюбу, позивач просив суд здійснити розподіл таких земельних ділянок між колишнім подружжям.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване недоведеністю ОСОБА_1 тієї обставини, що спірні земельні ділянки входять до обсягу спільно нажитого сторонами майна та були придбані ними за спільні кошти.
Встановивши, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7178 га є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , а інша земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,10 га перебуває у комунальній власності Овідіопольської селищної ради, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для нового розгляду до місцевого суду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
26 липня 2018 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 509/4831/17 та витребувано справу з Овідіопольського районного суду Одеської області.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована необґрунтованістю висновку судів попередніх інстанцій про відсутність доказів спільного проживання сторін після розірвання шлюбу та ведення ними спільного господарства.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що на час виділення відповідачу спірних земельних ділянок, вона перебувала із ним у фактичних шлюбних відносинах. Це майно є таким, що набуте подружжям за час шлюбу, а тому є об`єктом права їх спільної сумісної власності.
Заявник звертає увагу на встановлення Овідіопольським районним судом Одеської області під час розгляду у липні 2010 року справи № 2-3/2010 того факту, що учасники цієї справи у період з 1997 року по квітень 2003 року спільно побудували житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, що, в свою чергу підтверджує спільне проживання сторін у справі, що переглядається.
Доводи інших учасників справи
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2, в якому зазначається про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалених у відповідності до законодавчих вимог на підставі повно встановлених обставин справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 1990 року. Рішенням Овідіопольського районного суду від 17 травня 1993 року шлюб між ними було розірвано.
Рішенням Овідіопольської селищної ради № 42 від 10 грудня 1992 року ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Однак вказана земельна ділянка не приватизована, знаходиться у комунальній власності Овідіопольської селищної ради.
У відповідності до розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації № 87 від 12 лютого 2003 року ОСОБА_2 отримала в приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7178 га на території Овідіопольської селищної ради масив № НОМЕР_1, ділянка № НОМЕР_2, що підтверджується державним актом серії ІІ-ОД № 030599, зареєстрованим за № 652 в Книзі записів державних актів на право приватної власності 30 липня 2003 року.
Звертаючись в суд із цим позовом, ОСОБА_1 вказував, що вищенаведені земельні ділянки належать до обсягу майна, набутого сторонами у період шлюбу, а тому підлягають поділу між ними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.