Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 208/5205/16-ц
провадження № 61-48181св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року у складі судді Лобарчук О. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Варенко О. П.,Лаченкової О. В., Свистунової О. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про припинення правовідношення за кредитним договором та договором іпотеки, зобов`язання вчинити певні дії.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. про припинення правовідношення за кредитним договором та договором іпотеки, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що 30 листопада 2006 року ОСОБА_1 уклав кредитний договір № DZEOGA00000292 із ЗАТ КБ "ПриватБанк". За умовами кредитного договору укладено також договір іпотеки від 06 грудня 2006 року, за яким банку передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 65,40 кв. м, житлова площа складає 54,80 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності. Вищезазначений іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Моісієнко В. М. та зареєстрований в реєстрі за № 3826.
19 жовтня 2010 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2006 року № DZEOGА00000292 в розмірі 57 395,59 грн, судовий збір 573,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
12 грудня 2011 року рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська за позовом ОСОБА_1 було змінено умови кредитного договору від 30 листопада 2006 року № DZEOGА00000292, визнано його виконаним в частині сплати тіла кредиту. Вищезазначене рішення набрало законної сили 23 грудня 2011 року. Відповідач вказане рішення не оскаржив.
20 липня 2015 року рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська в задоволенні первісного позову ПАТ КБ "ПриватБанк" та зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено у повному обсязі. Не погодившись з рішенням Дніпровського районного суду від 20 липня 2015 року по цивільній справі № 209/1010/15-ц у серпні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
01 грудня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області розглянув цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року по цивільній справі за № 209/1010/15-ц та ухвалив апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а рішення вищевказаного суду без змін.
Таким чином, з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2006 року № DZEOGА00000292 в розмірі 57 395,59 грн, яка виникла у нього станом на 28 червня 2009 року, а також було змінено умови кредитного договору від 30 листопада 2006 року № DZEOGА00000292, укладеного між сторонами та визнано його виконаним в частині сплати тіла кредиту. З вищезазначеного виходить, що 19 жовтня 2010 року за вищевказаним кредитним договором від 30 листопада 2006 року № DZEOGА00000292 ПАТ КБ "ПриватБанк"втратив можливість будь-яких нарахувань та стягнень з нього за кредитним договором в період з 19 жовтня 2010 року.
22 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Бондар І. М. було внесено запис про набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 . Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. незаконно вчинила цю дію про реєстрацію набуття відповідачем права власності на предмет іпотеки, чим порушила чинне законодавство та позбавила його права власності, яке гарантовано Конституцією України. Вважає дії нотаріуса незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати припиненими правовідношення за кредитним договором від 30 листопада 2006 року № DZEOGA00000292, що був укладений між ним та ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі його Дніпродзержинської філії; визнати припиненими правовідношення за договором іпотеки від 06 грудня 2006 року, посвідченим державним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Моісієнко В. М., що зареєстрований в реєстрі за № 3826; зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" повернути йому правовстановлюючі документи на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,40 кв. м, житлова площа 54,80 кв. м, а саме: оригінал технічного паспорту, оригінал договору купівлі-продажу від 31 грудня 1997 року за № 264, оригінал свідоцтва про право власності; визнати дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. щодо вчинення дії по реєстрації набуття ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на предмет іпотеки, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , незаконними; визнати внесення запису про право власності на нерухоме майно № 17108922, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І. М. 22 жовтня 2016 року, про реєстрацію набуття ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на предмет іпотеки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 таким, що підлягає скасуванню; зобов`язати приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського округу Моісієнко В. М. видати йому витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна із відомостями про виключення запису про обтяження нерухомого майна, яке належить йому на праві власності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано припиненими правовідношення за кредитним договором від 30 листопада 2006 року № DZEOGA00000292, що був укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі його Дніпродзержинської філії.
Визнано припиненими правовідношення за договором іпотеки від 06 грудня 2006 року, посвідченим державним нотаріусом Дніпродзержинського нотаріального округу Моісієнко В. М., що зареєстрований в реєстрі за № 3826.
Зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" повернути ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,40 кв. м, житлова площа 54,80 кв. м.
Визнано внесення запису про право власності № 17108922, вчиненого на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І. М. 22 жовтня 2016 року, про реєстрацію набуття ПАТ КБ "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) права власності на предмет іпотеки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,40 кв. м, житлова площа 54,80 кв. м таким, що підлягає скасуванню.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що приватний нотаріус, не мав підстав для перереєстрації права власності на предмет іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
03 жовтня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не перевірив доводи ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення боргу, не з`ясував обставини щодо кредитного договору, в свою чергу не витребував у ПАТ КБ "ПриватБанк" будь-які документи, в тому числі розрахунок заборгованості.
У касаційній скарзі зазначається, що у порушення статей 263, 264 ЦПК України суд першої та апеляційної інстанцій вимог законодавства не врахували та не визначилися із характером спірних правовідносин.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що судами було в повній мірі дотримано положення чинного законодавства, судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, висновки судів відповідають дійсним обставинам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 30 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № DZEOGA00000292, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 120 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 листопада 2010 року (т. 1 а. с. 9, 10).
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 30 листопада 2006 року № DZE0GA00000292 укладено договір іпотеки від 06 грудня 2006 року, згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно - будинок загальною площею 65,4 кв. м, житловою площею 54,8 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності, з обумовленою ціною предмету іпотеки в розмірі 171 700,00 грн та терміном дії договору - до повного виконання позичальником та іпотекодержателем зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього (т.1 а.с. 11-13).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2010 року було частково задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "УФА Верус", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2006 року № DZEOGА00000292 в розмірі 57 395,59 грн, судовий збір 573,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн (а. с. 14).
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2011 року було змінено умови кредитного договору від 30 листопада 2006 року № DZEOGА00000292, визнано його виконаним в частині сплати тіла кредиту (а. с. 15).
20 липня 2015 року рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в задоволенні первісного позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про припинення зобов`язання - було відмовлено (т. 1 а. с. 16, 17).
01 грудня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишив без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року - без змін (т. 1 а. с. 18 - 20).