ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №460/853/19
адміністративне провадження №К/9901/2315/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Сарненської міської ради Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у складі судді Борискіна С. А. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у складі колегії суддів: Обрізко І. М., Іщук Л. П., Онишкевича Т. В. у справі № 460/853/19 за позовом Сарненської міської ради Рівненської області до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Сарненська міська рада Рівненської області звернулась до суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 26.03.2019 № 69.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.07.2019, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у задоволення позову відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Відповідно до статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", 24.01.2019 Сарненською міською радою під унікальним номером UA-2019-01-24-003244-bв інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі послуг з постачання теплової енергії (ДК 021:2015:09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов`язана продукція.
3.2. Намір позивача укласти договір на постачання теплової енергії із застосуванням переговорної процедури підтверджено повідомленням про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури).
3.3. За результатами проведеної, в порядку Закону України "Про публічні закупівлі" процедури закупівлі 30.01.2019 укладено договір № 34-Т, предметом якого є постачання теплової енергії.
3.4. У подальшому, відповідачем, у порядку статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 №187, відповідно до наказу від 25.03.2019 № 7 проведено моніторинг закупівлі UA-2019-01-24-003244-b.
3.5. 26 березня 2019 року начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області затверджено висновок про результати моніторингу закупівлі від 26.03.2019 №69.
3.6. Оскаржуваним висновком установлено порушення вимог наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2019 № 490 в частині дотримання вимог до форм документів при оприлюдненні інформації щодо закупівлі. Порушень при визначенні предмета закупівлі, відображення закупівлі в річному плані, термінах укладання та оприлюднення договору моніторингом не встановлено.
3.7. У порядку частини десятої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" висновок був оскаржений позивачем до суду з відображенням такого оскарження в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вказав на те, що перелік підстав для проведення моніторингу закупівлі визначений частиною першою статті 7- 1 Закону України "Про публічні закупівлі" і наказ відповідача від 25.03.2019 № 7 містить покликання на одну із підстав. Висновок за наслідками моніторингу від 26.03.2019 за змістом та формою відповідає вимогам частини 7 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" та Наказу Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення про закриття провадження у справі.
5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права. Так, позивач посилається на те, що положеннями чинного законодаства визначено форму висновку про результати моніторину закупівля та порядку його заповнення, проте оскаржуваний висновок не відповідає такій формі оскільки відсутня графа "затверджую" з подальшим зазначенням ініціалів керівника установи. Крім того, позивач уважає, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги позицію щодо наявності лише формальної, технічної помилки під час заповнення форми повідомлення.
5.2. Також одним із доводів скаржника є те, що відповідачем проведено моніторинг у строк, який позбавив позивача можливості надати відповідні пояснення.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Правовідносини стосовно яких виник спір, врегульовано положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі - Закону № 922-VIII).
9. Так, відповідно до положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
10. Статтею 7-1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 9 цього Закону.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
11. Доводи скаржника про те, що проведення моніторингу упродовж одного робочого дня неправомірно обмежує його право на надання пояснень не беруться судом до уваги, оскільки положеннями Закону № 922-VIII визначено граничний максимальний термін проведення моніторингу до 15 робочих днів, проте не встановлено мінімального терміну.
12. Стосовно процедури проведення моніторингу колегія суддів зазначає, що положеннями статті 7-1 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
13. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 № 654/32106.
14. Так, пунктом третім Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі визначено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 в електронній системі закупівель.