ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа №640/8837/19
адміністративне провадження №К/9901/34410/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Беспалов О. О., судді: Ключкович В. Ю., Парінов А. Б.) від 18 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Служби безпеки України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві), Служби безпеки України (далі - СБУ), у якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії до 70 % замість встановлених раніше при звільненні у розмірі 89 %;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо скасування врахування середньомісячних сум додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі: особи, які працюють в умовах режимних обмежень - 15 %; надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 25,8 %; надбавка за особливо важливі завдання - 44,1 %; за спец. завдання чи держохорону - 40,0 %; премія - 10 %;
- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу пенсії в повному обсязі на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про розрахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", без обмеження максимального розміру, з урахуванням основного розміру пенсії 89 % від відповідних сум грошового забезпечення, як призначено позивачу при звільненні у запас 28 грудня 2005 року;
- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу пенсії в повному обсязі на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про розрахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а саме: п. 2, як призначено позивачу при звільненні у запас 28 грудня 2005 року з урахуванням раніше встановлених надбавок: особи, які працюють в умовах режимних обмежень - 15 %; надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 25,8 %; надбавка за особливо важливі завдання - 44,1 %; за спец. завдання чи держохорону - 40,0 %; премія - 10 %;
- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок належних до виплати сум та виплатити їх за період з 01 січня 2018 року по день здійснення перерахунку.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 30 вересня 2019 року позов задовольнив частково. Зобов`язав СБУ надати до ГУ ПФУ в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та наступних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям та премії. Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 89 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року за рахунок виплати лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зобов`язав ГУ ПФУ в м. Києві провести з 01 березня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з 89 % грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зобов`язав ГУ ПФУ в м. Києві здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції, СБУ оскаржила його до апеляційного суду.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 листопада 2019 року повернув апеляційну скаргу особі, якій її подано, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Приймаючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу підписано представником СБУ Алейнічевою Ю. В., на підтвердження повноважень якої додано довіреність, засвідчену самою Алейнічевою Ю. В., разом з тим доказів того, що вона є особою, якій законом надано право засвідчувати копії довіреності, матеріали справи не містять.
Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційного суду, СБУ звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності права підпису апеляційної скарги у представника СБУ, оскільки надана на підтвердження повноважень представника довіреність була завірена належним чином.
23 грудня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 19 лютого 2020 року призначив її до розгляду.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 3 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
За приписами ч. 5, 6 ст. 59 КАС України встановлено:
- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;
- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч. 8 ст. 59 КАС України).
Статтею 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч. 1, 2 цієї статті).
Згідно з ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
Положення ст. 238 ЦК України передбачають, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
У справі, що розглядається, питанням, яке підлягає вирішенню, є наявність у представника юридичної особи в адміністративному процесі права самостійно засвідчити копію довіреності, і чи буде така, засвідчена самим представником копія довіреності, належним доказом наявності у нього відповідних повноважень з представництва.