ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №345/1785/17
касаційне провадження №К/9901/45376/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (головуючий суддя: Сеник Р.П., судді: Сапіга В.П., Попко Я.С.) у справі №345/1785/17 за позовом ОСОБА_1 до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у 1,5 кратному розмірі період його роботи в районах Крайньої Півночі з 30.09.1986 по 02.03.1987 та з 03.03.1990 по 06.11.1994;
зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 стаж його роботи в районах Крайньої Півночі з 30.09.1986 по 02.03.1987 та з 03.03.1990 по 06.11.1994 в пільговому обчисленні із застосуванням коефіцієнту кратності - 1 рік за рік і 6 місяців;
зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 28.02.2017.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у спірний період останній працював в районі Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а тому стаж його роботи має бути обчислений із застосуванням коефіцієнту кратності.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.07.2017 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 03.03.1990 по 02.03.1993 у пільговому обчисленні в 1,5 (півторакратному) розмірі;
зобов`язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в районах Крайньої Півночі з 03.03.1990 по 02.03.1993, як трудовий стаж, у пільговому обчисленні в 1,5 (півторакратному) розмірі;
зобов`язано відповідача провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсію з врахуванням пільгового стажу, починаючи з 28.02.2017.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивача на Крайній Півночі повинен бути зарахований до його загального трудового стажу з коефіцієнтом кратності 1,5, оскільки ОСОБА_1, працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Матеріалами справи підтверджується факт роботи позивача постійним методом на шахті "Советская" в Північно-Єнісейському гірничо-збагачувальному комбінаті у період по 02.03.1990, а тому відповідач протиправно відмовив у пільговому обчисленні трудового стажу ОСОБА_1 у період з 03.03.1990 по 02.03.1993.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 скасовано постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.07.2017 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:
визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи в районах Крайньої Півночі період з 01.01.1991 по 06.11.1994 у пільговому обчисленні в 1,5 (півторакратному) розмірі;
зобов`язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в районах Крайньої Півночі з 01.01.1991 по 06.11.1994, як трудовий стаж, у пільговому обчисленні в 1,5 (півторакратному) розмірі;
зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з врахуванням пільгового стажу, починаючи з 28.02.2017.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". При цьому трудовий договір є не єдиним документом, що підтверджує роботу в районах Крайньої Півночі. Матеріалами справи підтверджується період роботи позивача з 01.01.1991 по 06.11.1994 в районах Крайньої Півночі, а тому такий стаж має бути обчислений із застосуванням коефіцієнту кратності. Також суд апеляційної інстанції відзначив, що обчислення такого стажу здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пільговий стаж, набутий на території цієї держави, має визнаватися іншою стороною Угоди. Отже, з огляду на те, що у 1991-2001 роках на території Російської Федерації був чинний Закон від 20.11.1990 №340-1 "Про державні пенсії в Російської РСФР", згідно з яким всі періоди роботи в районах Крайньої Півночі зараховуються в трудовий стаж в півторакратному розмірі, то відповідно держава-учасниця Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення, підписаної 15.01.1993, має також здійснювати обчислення трудового стажу із застосуванням коефіцієнту кратності.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Скаржник зазначив, що умовою для застосування кратності при розрахунку стажу є факт укладення трудового договору на строк не менше аніж 3 роки. Відтак, з огляду на відсутність такого договору підстави для застосування кратності при обчисленні трудового стажу позивача - відсутні. Також скаржник зазначив про те, що згідно національного законодавства після 01.01.1992 не застосовується пільгове обчислення стажу для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, після цієї дати.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 26.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
До суду касаційної інстанції від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог частини третьої статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
На підставі інформації, зазначеної у трудовій книжці позивача, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 30.09.1986 був прийнятий учнем підземного гірничого робочого очисного забою шахти "Советская" Північно-Єнісейського гірничо-збагачувального комбінату "Єнісейзолото" і наказом №880 від 21.10.1994 звільнений з роботи за статтею 31 КЗпП РФ за власним бажанням.
З урахуванням інформації, зазначеній у довідках Архівного відділу Адміністрації Північно-Єнісейського району Красноярського краю про заробітну плату від 12.02.2007 №7-х та №8-х, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач дійсно з 1986 року по 1994 рік працював на шахті "Советская" в Північно-Єнісейському гірничо-збагачувальному комбінаті. Із заробітної плати проводились відрахування в Пенсійний фонд, до заробітної плати був встановлений єдиний районний коефіцієнт, а довідки видані на підставі Ф.Р-34, Оп. 2. Д.Д. №№1962, 1968, 1973, 1980, 1983, 1993.
З огляду на те, що трудовий стаж за період роботи в районі Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, (з 30.09.1986 по 02.03.1987 та з 03.03.1990 по 06.11.1994) був обчислений без застосування кратності, позивач 28.02.2017 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
Листом від 14.03.2017 №67/Х-15 пенсійний орган повідомив позивача про відсутність підстав для обчислення трудового стажу у період з 03.03.1990 по 06.11.1994 із застосуванням коефіцієнту кратності, оскільки у трудовій книжці відсутні будь-які відомості про укладення ОСОБА_1 трудового договору у цей період або про поширення на нього пільг за період роботи в районах Крайньої Півночі.
При цьому період роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 02.03.1987 по 02.03.1990 було зараховано відповідачем до страхового стажу в пільговому обчисленні, оскільки матеріали пенсійної справи містять відомості про заключення між ОСОБА_1 та роботодавцем трудового договору.