ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа №500/1605/19
адміністративне провадження №К/9901/34104/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 500/1605/19
за позовом ОСОБА_1 до Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області (далі - Золотопотіцька селищна рада), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Фермерське господарство (далі - ФГ) "Радчук", про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.09.2019, постановлену у складі головуючого судді Мандзія О.П. та
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Старунського Д.М., суддів Багрія В.М., Большакової О.О., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 09.07.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Золотопотіцької селищної ради від 14.02.2018 №1272 "Про надання згоди Головному управлінню Держгеокадастру на завершення робіт".
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуваним рішенням відповідача, яким надано згоду ГУ Держгеокадастру на завершення робіт з підготовки земельних ділянок до продажу права оренди, зокрема земельної ділянки за межами с. Возилів, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708, протиправно позбавлено її права користування земельною ділянкою для загальних потреб громади та фактично порушено права жителів с. Возилів на використання земель громади, які відносяться до земель загального користування.
2. Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду ухвалою від 12.07.2019 прийняв вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
3. Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.09.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закрив провадження у справі, оскільки така не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
4. 09.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Верховний Суд ухвалою від 12.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
6. 28.12.2019 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану вище касаційну скаргу, в якому Золотопотіцька селищна рада просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Оспорюваним рішенням Золотопотіцької селищної ради від 14.02.2018 №1272 надано згоду ГУ Держгеокадастру на завершення робіт з підготовки земельних ділянок до продажу права оренди, включаючи виготовлення землевпорядних та землеоціночних документацій, на земельних торгах, серед яких земельна ділянка за межами с. Возилів, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708.
Цьому рішенню передувало включення спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах (наказ ГУ Держгеокадастру від 27.09.2017 №255).
Наказом ГУ Держгеокадастру від 02.10.2017 №268 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах та затверджено умови такої продажі строком на 7 років.
06.02.2018 листом № 18-19-0.7-708/2-18 ГУ Держгеокадастру проінформувало селищну раду про виконання повного комплексу робіт з підготовки, зокрема, спірної земельної ділянки до продажу права її оренди і просило враховуючи вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60, дати згоду на завершення даного виду робіт.
Також судами попередніх встановлено, зо згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2019 №155512799 05.02.2019 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708.
За результатами проведених 22.03.2019 електронних земельних торгів з продажу права оренди, укладено договір оренди землі від 22.03.2019 з переможцем земельних торгів - ФГ "Радчук".
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 29.03.2019 за ФГ "Радчук" зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанцій, виходив із того, що вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Золотопотіцької селищної ради від 14.02.2018 №1272 "Про надання згоди Головному управлінню Держгеокадастру на завершення робіт" слід розглядати як спосіб захисту порушеного права у порядку цивільного судочинства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що даний спір належить розглядати за правилами КАС України, оскільки ухвалення опорюваного рішення є реалізацією Золотопотіцькою селищною радою повноважень, як суб`єкта владних повноважень та це рішення не є підставою для реєстрації речових прав на земельну ділянку третьою особою.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказав на те, що оспорюване рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX )], колегія суддів виходить із такого.
12. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав: фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
14. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
15. Положеннями частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; де суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.