ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/633/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. (головуючий), судді - Кролевець О.А., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився;
відповідача - Булькевич А.В. - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Винника Василя Євгеновича
про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Винника Василя Євгеновича
до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"
про визнання неправомірним та скасування протоколу комісії та акту порушення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 914/633/18 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2018, яким позов задоволено повністю.
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання ФОП Винника В.Є. про стягнення з ПрАТ "Львівобленерго" 57 183,28 грн витрат, понесених позивачем під час першого розгляду справи, з яких: за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 16 524,00 грн (3 524,00 грн - судовий збір, 13 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу); за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій на суму 40 569,28 грн (7 070,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції; 7 048,00 грн - судовий збір, сплачений за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, 21 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції; 5 541,28 грн - транспортні витрати, понесені позивачем та його представником на проїзд).
11.07.2019 ФОП Винник В.Є. звернувся з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 914/633/18, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання про стягнення з ПрАТ "Львівобленерго" на користь ФОП Винника В.Є. 57 183,28 грн судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його вимоги.
19.02.2020 Верховний Суд розглянув касаційну скаргу ФОП Винника В.Є., ухвалив по-станову про її часткове задоволення, змінив постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 914/633/18 в частині відмови у відшкодуванні 7 048,00 грн судового збору, сплаченого позивачем за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, стягнувши ці кошти з ПрАТ "Львівобленерго" на користь ФОП Винника В.Є., в решті залишивши її без змін.
У судовому засіданні в суді касаційної інстанції 19.02.2020 ФОП Винник В.Є. заявив клопотання про стягнення з ПрАТ "Львівобленерго" на його користь 67 434,46 грн судових витрат у справі № 914/633/186, які складаються з витрат, понесених позивачем під час першого розгляду справи на суму 40 569,28 грн, з яких:
- 7 070,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції;
- 7 048,00 грн - судовий збір, сплачений за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018,
- 21 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції;
- 5 541,28 грн - транспортні витрати, понесені позивачем та його представником на проїзд під час першого розгляду справи;
2) під час нового розгляду справи :
- 5 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції;
в суді касаційної інстанції на суму 21 775,18 грн, з яких:
- 7 048,00 грн - судовий збір, сплачений за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019;
- 11 400,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції;
- 3 327,18 грн - транспортні витрати, понесені позивачем та його представником на проїзд в судові засідання 18.09.2019, 18.12.2019 і 19.02.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 заяву ФОП Винника В.Є. в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 40 659,28 грн, понесених позивачем під час першого розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, а також в частині вирішення питання щодо розподілу 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції під час нового розгляду справи залишено без розгляду. В частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 21 775,18 грн, понесених позивачем під час касаційного розгляду справи № 914/633/18 призначено до розгляду.
24.02.2020 ФОП Винник В.Є. подав доповнення до заяви про відшкодування судових витрат у справі № 914/633/18, в якій просив достягнути транспортні витрати в сумі 813,90 грн, що були витрачені за проїзд адвоката і сторони з Києва до Львова після судового засідання 19.02.2020.
03.03.2020 ПрАТ "Львівобленерго" подало заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, відповідно до якої просило відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, зазначаючи, що :
- договором про надання правової допомоги було передбачено фіксований розмір гонорару за надану правничу допомогу, який був стягнутий судом першої інстанції;
- копії платіжних документів, які на думку позивача слугують доказом понесених витрат на правову допомогу, не містять жодних посилань на договір про надання правової допомоги № 1/04-04/2018 від 04.04.2018;
- позивачем безпідставно включено в детальний опис послуг час, що був витрачений адвокатом позивача на дорогу до суду касаційної інстанції та повернення з нього;
- заява про відшкодування витрат не підлягає розгляду в суді касаційної інстанції, оскільки постановою Верховного Суду від 19.02.2020 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат в сумі 57 470,00 грн.
03.03.2020 ФОП Винник В.Є. подав письмові пояснення, згідно з якими просив покласти всі судові витрати на відповідача. Також в поданій заяві позивач вказав, що розмір судових витрат, понесених ним при новому розгляді справи склав 22 589,08 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в частині, що була прийнята Верховним Судом до розгляду, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
04.04.2018 між ФОП Винником В.Є. (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Бачинський, Коломієць та партнери" (об`єднання) був укладений договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №1/04-04/2018, у відповідності до п. 1.1 якого об`єднання зобов`язалося надати клієнту послуги, передбачені цим договором, а клієнт зобов`язався прийняти ці послуги та здійснити оплату таких послуг у відповідності до умов цього договору. Послуги за цим договором включають правову допомогу та супровід у вирішенні господарського спору з ПрАТ "Львівобленерго" з правом представництва та захисту інтересів клієнта в судах України усіх інстанцій, органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування. Пунктом 3.2. договору було передбачено, що вартість вказаних послуг за цим договором становить 10 000,00 грн.
Додатковою угодою до договору № 01/04-04/2018 від 18.02.2020 позивач та адвокатським об`єднання погодили пункт 3.2 договору викласти в новій редакції, згідно якої вартість послуг за цим договором складає 57 470,00 грн. Транспортні та інші витрати оплачуються клієнтом додатково.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.