ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №803/164/16
адміністративне провадження №К/9901/29879/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.03.2016, прийняту у складі головуючого судді Костюкевича С.Ф., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017, постановлену у складі колегії суддів: Носа С.П. (головуючий), Кухтея Р.В., Яворського І.О.
І. Суть спору
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просила суд стягнути з відповідача різницю в заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.07.2011 по 17.06.2014 в сумі 94824,43 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що 04.03.2011 воня зверталася з адміністративним позовом до ДМС України, Ягодинської митниці, в якому просила визнати протиправними та скасувати наказ ДМС України від 02.02.2011 №136-к, наказ Ягодинської митниці від 03.02.2011 №87-к, наказ Ягодинської митниці від 07.02.2011 №103-к в частині припинення її перебування на державній службі, зобов`язати поновити її на посаді з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу.
3. 22.03.2011 постановою Волинського окружного адміністративного суду, яка за результатом апеляційного та касаційного оскаржень набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
4. 16.02.2015 позивача було поновлено на посаді.
5. 03.07.2015 ОСОБА_1 звернулась із заявою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення на загальну суму 127768,88 грн.
6. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 заяву задоволено частково, стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 32 875,84 грн за період з 22.03.2011 по 14.07.2011 та з 18.06.2014 по 15.02.2015, в задоволенні решти вимог відмовлено з зазначенням, що період з 14.07.2011 по 18.06.2014 не є часом затримки виконання судового рішення.
7. Позивач уважає, що оскільки період з 15.07.2011 по 17.06.2014 не є часом затримки виконання рішення про поновлення на роботі, а часом вимушеного прогулу, тому просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.07.2011 по 17.06.2014 в сумі 94 824,43 грн.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що Держмитслужби України від 02.02.2011 № 136-к "По особовому складу митних органів" за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов`язків та порушенні вимог законодавства з питань митної справи, припинено з 03.02.2011 перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу".
9. Наказом Ягодинської митниці від 03.02.2011 №87-к оголошено вказаний вище наказ Держмитслужби України, позивача визнано такою, що звільнена із посади старшого інспектора СМО №2 митного поста "Ковель" Ягодинської митниці у перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності. Проте наказом Ягодинської митниці від 07.02.2011 №103-к внесено зміни до наказу від 03.02.2011 №87-к та визнано, що перебування на державній службі позивача припинено з 03.02.2011.
10. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ДМС України від 02.02.2011 №136-к "По особовому складу митних органів" в частині припинення з 03.02.2011 перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано пункти 1 і 2 наказу Ягодинської митниці від 03.02.2011 №87-к "Про оголошення наказу Держмитслужби України від 02.02.2011 №136-к "По особовому складу митних органів" в частині, що стосується ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано пункти 1 і 5 наказу Ягодинської митниці від 07.02.2011 №103-к "Про внесення змін до наказу Ягодинської митниці від 03.02.2011 №87-к "Про оголошення наказу Держмитслужби України від 02.02.2011 №136-к "По особовому складу митних органів" в частині, що стосується ОСОБА_1, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення № 2 митного поста "Ковель" Ягодинської митниці з 03.02.2011, стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 5 809,09 грн, постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення № 2 митного поста "Ковель" Ягодинської митниці з 03.02.2011 та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць - 3 466,74 грн підлягала негайному виконанню.
11. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 апеляційні скарги Ягодинської митниці та ДМС України задоволено, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 у справі №2а-548/11 скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.
12. Не погодившись з цим рішенням позивач оскаржила його в касаційному порядку, так ухвалою Вищого адміністративного суду від 18.06.2014 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 скасовано, залишено в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2011.
13. 16.02.2015 ОСОБА_1 поновлена на посаді.
14. 12.03.2015 позивач звернулася із заявою до голови комісії з реорганізації Ягодинської митниці Міндоходів про оплату вимушеного прогулу за період з 04.02.2011 по 15.02.2015, проте, ця заява залишилась без задоволення.
15. У травні 2015 року роботодавцем було оплачено вимушений прогул лише за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 у справі №2а/0370/548/11 за період з 04.02.2011 по 21.03.2011.
16. 03.07.2015 ОСОБА_1 звернулась до Волинського окружного адміністративного суду в межах справи №2а/0370/548/11 із заявою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення в загальній сумі 12 7768,88 грн.
17. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 заяву задоволено частково, стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 32 875,84 грн за період з 22.03.2011 по 14.07.2011 та з 18.06.2014 по 15.02.2015, в задоволенні решти вимог відмовлено, оскільки період з 14.07.2011 по 18.06.2014 не є часом затримки виконання судового рішення.
18. Вказана сума була перерахована позивачці в березні 2016 року казначейською службою в процесі примусового виконання рішення суду.
19. Уважаючи, що їй повинні виплатити різницю в заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.07.2011 по 17.06.2014 в сумі 94824,43 грн, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
20. Волинський окружний адміністративний суд постановою від 17.03.2016 адміністративний позов задовольнив.
21. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.02.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
22. У касаційній скарзі Волинська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
23. У доводах касаційної скарги зазначає, що питання стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу було вирішено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2016 у справі № К/9991/49572/11.
24. Заперечень на касаційні скарги не надійшло.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
27. Згідно із частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.