ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №360/4086/18
адміністративне провадження №К/9901/19463/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №360/4086/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Петросян К.Є.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді- Блохіна А.А., суддів: Арабей Т.Г., Сіваченка І.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. 06 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року прийнятий до Національної поліції, з 27 липня 2016 року по 05 грудня 2017 року обіймав посаду начальника Лисичанського ВП №1 ГУНП в Луганській області, що підтверджується трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 та довідкою про проходження служби в органах внутрішніх справ.
2.1. Наказом ГУНП в Луганській області від 05 грудня 2017 року №863 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
2.2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року, у справі №812/76/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУНП в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, зокрема: - визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Луганській області від 05 грудня 2017 року №863 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, начальника відділення №1 Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника відділення поліції №1 Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області з 06 грудня 2017 року. Рішення суду в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання.
2.3. Наказом ГУНП в Луганській області від 01 червня 2018 року №237 о/с на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року №812/76/18 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділення поліції №1 Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області з 06 грудня 2017 року.
2.4. На письмову заяву позивача до начальника ГУНП в Луганській області від 19 вересня 2018 року з проханням виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, відповідачем надано письмову відповідь від 12 жовтня 2018 року №7108/111/22/05 2018, де зазначено про відсутність законних підстав для нарахування та виплати середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, позов задоволено.
3.1. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки незаконність звільнення позивача підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.
3.2. Також, враховуючи, що на дату звільнення позивача зі служби в поліції, набрали законної сили норми спеціального нормативно-правового акта - Порядку № 260, суди дійшли висновку, що при обчисленні суми середньої заробітної плати, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, підлягають застосуванню саме положення Порядку №260.
IV. Касаційне оскарження
4. У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Луганській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
4. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), а не положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260).
5. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
6. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
8. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
10. Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
10.1. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
11. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС.
12. Зазначені правові норми є нормами спеціального законодавства і підлягають до застосування при визначенні структури, порядку та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів поліції та у випадку виникнення спорів з цього приводу.
13. Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
14. Пунктом 9 розділу І Порядку №260 передбачено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
VI. Позиція Верховного Суду
15. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон N 460-IX).