ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №760/16388/18
адміністративне провадження №К/9901/11785/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №760/16388/18
за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції міста Києва майора поліції Кравченко Олександра Івановича, третя особа: Управління патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Кравця Ростислава Юрійовича як представника ОСОБА_1, на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.С.)
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Адвокат Кравець Ростислав Юрійович, як представник ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції міста Києва майора поліції Кравченко Олександра Івановича (далі - інспектор о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майор поліції Кравченко О.І., відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії старшого інспектора майора поліції Кравченка О.І. з проведення додаткової перевірки та складенні висновку по факту дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) 16 травня 2018 року у місті Києві по вул. Кирилівська, 131 за участю автомобілів КІА, н.з. РІО н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та Хюндай Матрікс, н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ;
1.2. зобов`язати старшого інспектора о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майора поліції Кравченка Олександра Івановича вчинити дії з вилучення висновку від 01 червня 2018 року щодо розгляду матеріалів по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 травня 2018 року по вул. Кирилівська, 131 в м. Києві.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що жодна норма діючого законодавства не передбачає такого поняття як "додаткова перевірка по факту ДТП", а тим більше не визначає права інспектора патрульної поліції її здійснювати.
2.1. Крім того, у позовній заяві зазначено, що при здійсненні додаткової перевірки відповідачем були перевищені свої повноваження, оскільки законодавством не надано відповідачу компетенції здійснювати додаткову перевірку по факту ДТП за заявою не поліцейського, який оформив матеріали ДТП, не за заявою третьої особи та ще й з приводу ДТП, яка сталася не на території обслуговування відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м.Києва; відповідач не мав права самостійно проводити транспортну-трасологічну експертизу, здійснювати ідентифікацію типу та моделі транспортних засобів, тобто дії відповідача не узгоджуються з жодними із принципів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому є протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на їх законність та обгрунтованість.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Відповідач - старший інспектор о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майора поліції Кравченко Олександр Іванович є працівником Органів Національної поліції, має спеціальні знання.
5. Судами попередніх інстанцій зазначено, що на виконання вимог Положення про управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 07 листопада 2015 року № 1/2 із змінами, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м.Києві ДПП) здійснюється щоденна перевірка матеріалів ДТП, оформлених посадовими особами Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП та у разі необхідності вживаються заходи щодо усунення недоліків до направлення матеріалів в судові органи.
6. 16 травня 2018 року у м. Києві по вул. Кирилівська, 131 сталося зіткнення автомобіля КІА РІО, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Хюндай Матрікс, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
7. За наслідками дорожньо-транспортної пригоди складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
8. Під час проведення додаткової перевірки по матеріалах дорожньо-транспортної пригоди старшим інспектром о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майором міліції Кравченком О.І. складено висновок від 01 червня 2018 року, відповідно до якого відповідач дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушила пункт 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) і відносно неї необхідно скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП.
9. Підставою для проведення додаткової перевірки стала заява ОСОБА_2 від 23 травня 2018 року з приводу проведення додаткової перевірки за наданими доказами по ДТП, яка мала місце 16 травня 2018 року по вул. Кирилівська, 131 у м. Києві.
10. У зазначеному висновку додаткової перевірки зазначено, що матеріали ДТП складено інспектром поліції 1 полку 1 батальйону 4 роти УПП у м. Києві ДПП Горобчук Ю.П. на підставі зібраних матеріалів та відповідно до вимог статей 254 та 255 КУпАП відносно водія ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 124 КУпАП (у зв`язку з порушенням останньою пункту 13.1 ПДР).
11. В ході перевірки було встановлено, що в схемі ДТП були відсутні розміри проїзної частини вул. Кирилівська в м.Києві та кожної смуги окремо. Місце зіткнення транспортних засобів вказані зі слів водіїв, містять розбіжності в частині їх розташування на проїзній частині.
12. Додатково було здійснено виїзд на місце пригоди, де працівниками поліції УПП у м. Києві ДПП здійснено заміри проїзної частини вул. Кирилівська, 131, яка складала загальну ширину проїзної частини в одному напрямку 6,30 метрів.
13. Також у висновку додаткової перевірки зазначено інші обставини ДТП, які було встановлено в ході додаткової перевірки.
14. Вважаючи дії відповідача щодо проведення додаткової перевірки та складання висновку по факту ДТП протиправними, адвокат Кравець Ростислав Юрійович як представник ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
15. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, в задоволені позову відмовлено.
15.1. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, проводячи додаткову перевірку та склавши висновок за результатами такої перевірки, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
15.2. Також судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідність та законність дій щодо складання висновку та долучення до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності інших доказів має оцінюватись судом (суддею), в провадженні якого знаходиться матеріал про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими доказами відповідно до процесуального закону.
IV. Касаційне оскарження
16. У касаційній скарзі адвокат Кравець Ростислав Юрійович, як представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
16.1. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача вказує на те, що суди попередніх інстанцій в порушення процесуальних норм щодо всебічного та повного встановлення обставин справи, вирішення справи згідно з законом, дійшли до хибного висновку, який не підтверджено ні доказами у справі, ні нормами законодавства.
17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
18. Верховний Суд ухвалою від 03 травня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою адвоката Кравця Ростислава Юрійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у даній справі.
19. В подальшому, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г., відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №760/16388/18 (провадження №К/9901/11785/19).
20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 07 червня 2019 року касаційну скаргу у справі №760/16388/18 (провадження №К/9901/11785/19/) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.
21. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року касаційну скаргу адвоката Кравця Ростислава Юрійовича, як представника ОСОБА_1, на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №760/16388/18 прийнято до свого провадження.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
22. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
25. Пунктом 8 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення.
26. Приписами статті 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
27. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
28. Згідно статті 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується цією ж статтею.
29. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
30. Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
31. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
32. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
VI. Позиція Верховного Суду
33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.