ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа №522/20785/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23021/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р. (судді - Шеметенко Л.П., Потапчук В.О., Семенюк Г.В.) у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
-визнати неправомірним рішення Комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.06.2016р. №6 щодо відмови в підтвердженні їй пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року;
-зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати їй до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, згідно п. "д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року в ДП "Укркрюінг", що складає 2 роки 26 днів.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що 01.06.2016р. звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно п. "д" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" у призначенні якої відповідачем протиправно відмовлено.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2017р. позов задоволено.
Визнано неправомірним рішення Комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.06.2016р. №6 щодо відмови ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року.
Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, згідно п. "д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року в ДП "Укркрюінг", що складає 2 роки 26 днів.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р. постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2017р. скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
З рішеннями суду апеляційної інстанції не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що має необхідний трудовий стаж, а отже і право на пенсію за вислугу років. В свою чергу, відсутність можливості отримати відомості щодо підтвердження спірного періоду її роботи у зв`язку з припиненням діяльності товариства, а також відсутність необхідних документів в архівній установі не може бути підставою для обмеження її права на соціальний захист за умови підтвердження таких даних трудовою книжкою та наявною в матеріалах справи архівною довідкою ДСК "ЧМП" від 27.05.2016р.
Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судами встановлено, що 01.06.2016р. ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Приморському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. "д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Комісії при Головному управлінні ПФУ в Одеській області від 24.06.2016р. №6 позивачу було відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 01.09.1998р. по 26.09.2000р. відповідно п. "д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відсутні відомості про належність підприємства "Укркрюінг" до морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до архівної довідки ДСК "ЧМП" від 27.05.2016р. №А-116/КС-426, позивач у період з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року працювала буфетницею на т/х "Алексия", т/х "Амазония", т/х "Арабелла", тобто фактично у вказаний період була працівником плавскладу морського флоту, у зв`язку з чим дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням напрямків діяльності ДП "Укркрюінг", зокрема, діяльність яка направлена на збереження національних кадрів морського торговельного флоту та створення нових робочих місць на морському і річковому транспорті, висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивач фактично у період з 01 вересня 1988 року по 26 вересня 2000 року була працівником плавскладу морського флоту є помилковими.
Крім того, суд виходив з того, що посада "буфетниця" не входить до Списку професій і посад плавскладу, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992р. №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".
Враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували належність Українського державного підприємства по працевлаштуванню працівників морського і річкового транспорту "Укркрюінг" до морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, суд дійшов висновку що підстави для скасування рішення відповідача від 24.06.2016р. про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу роботи з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року на посаді буфетниці відповідно до п. "д" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутні.
З висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 2 Закону №1788-ХІІ одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років. Вони встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (ст. 51 Закону №1788-ХІІ).
Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на них (ч. 2 ст. 7 Закону №1788-ХІІ). Їх особливістю є зменшення пенсійного віку, необхідного для призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю.
Відповідно до статті 52 Закону №1788-ХІІ (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення).
Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.