ПОСТАНОВА
Іменем України
10 березня 2020 року
Київ
справа №822/1284/15
касаційне провадження №К/9901/8983/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області (далі - Інспекція) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2015 (суддя - Казачок І.С.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Гонтарук В.М., Матохнюк Д.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Inter cars Ukraine" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.03.2015 № 0001302205/351 та № 0001352205/350.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій з ТОВ "Абро Україна", ТОВ "Омега 2012", ТОВ "СБ Щит", ТОВ "Комель Ю.А.", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, СПД ОСОБА_8 щодо придбання товарів (робіт, послуг) підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб`єктів господарювання, оскільки складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання; у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221 укладення договорів на виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) є обов`язковим; робота системи "Відеоконтроль Рубіж" в Україні не регламентується нормативно-правовими актами, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України, з урахуванням того, що така система фіксує автомобілі, які перебувають у розшуку; акти здачі-приймання робіт містять усю необхідну інформацію, з урахуванням інформації, вказаної у додаткових угодах щодо дислокаціями постів охорони; обов`язки фізичних осіб-підприємців як агентів повністю відрізняються від їх обов`язків як директорів філій Товариства.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 05.05.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення 13.03.2015 № 0001302205/351 та № 0001352205/350.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ "Абро Україна", ТОВ "Омега 2012", ТОВ "СБ Щит", ТОВ " Комель Ю.А.", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 , СПД ОСОБА_8 підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, з урахуванням того, що: перевезення товару здійснювалось постачальником, а не Товариством, автомобільні перевізники не залучались, з огляду на що вимога податкового органу про наявність у позивача товарно-транспортних накладних є безпідставною; оплата послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) є передбаченим чинним законодавством обов`язковим платежем та витратами імпортера, які відносяться до складу інших витрат господарської діяльності, у відповідності до статті 138 Податкового кодексу України; надання охоронних та кур`єрських послуг підтверджується актами виконаних робіт та актами здачі - прийняття робіт, в яких зазначаються обсяги виконаних робіт в натуральному вигляді, зміст наданих послуг, їх вартість із зазначенням посад та прізвищ осіб, що підписували вказані документи; обов`язки фізичних осіб-підприємців як агентів повністю відрізняються від їх обов`язків як директорів філій Товариства.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.07.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Товариство не надало до перевірки документів, які підтверджують факт транспортування товарів від ТОВ "Абро Україна" до позивача; витрати, понесені на оплату послуг на утилізацію відпрацьованих мастил, сплачені на користь ТОВ " Комель Ю.А. ", не можуть вважатися витратами, що пов`язані із придбанням мастил і доведенням до стану, в якому ці мастила можуть використовуватись надалі; Товариство не надало звітів виконавця, які б підтверджували фактичне надання кур`єрських (ТОВ "Омега 2012") та охоронних (ТОВ "СБ Щит") послуг, тоді як акти здачі-прийняття робіт (послуг) відображають лише зміст договору, а не містять конкретизації; Товариством були укладені агентські договори із власними робітниками з метою мінімізації податкових зобов`язань.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.02.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 06.03.2020 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 10.03.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотриманння вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012, результати якої були оформлені актом від 06.10.2014 № 4250/22-05/30865632, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги: пункту 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 4324815,00 грн. (у тому числі: за півріччя 2012 року - 566260,00 грн., за 3 квартали 2012 року - 980207,00 грн., за 2012 рік - 1780263,00 грн., за 2013 рік - 2544552,00 грн.), пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, за період з січня 2012 року по грудень 2013 року включно на загальну суму 3631517,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, за відповідні податкові періоди вартість товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ "Абро Україна", ТОВ "Омега 2012", ТОВ "СБ Щит", ТОВ "Комель Ю.А.", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 (не платник ПДВ), ФОП ОСОБА_7 (не платник ПДВ),СПД ОСОБА_8 (не платник ПДВ), а податок на додану вартість - до складу податкового кредиту (по платниках ПДВ), оскільки: Товариство не надало до перевірки документів, які підтверджують факт транспортування товарів від ТОВ "Абро Україна" до позивача; витрати, понесені на оплату послуг на утилізацію відпрацьованих мастил, сплачені на користь ТОВ " Комель Ю.А. ", не можуть вважатися витратами, що пов`язані із придбанням мастил і доведенням до стану, в якому ці мастила можуть використовуватись надалі; Товариство не надало звітів виконавця, які б підтверджували фактичне надання кур`єрських (ТОВ "Омега 2012") та охоронних (ТОВ "СБ Щит") послуг, тоді як акти здачі-прийняття робіт (послуг) відображають лише зміст договору, а не містять конкретизації; Товариством були укладені агентські договори із власними робітниками з метою мінімізації податкових зобов`язань, з урахуванням того, що згідно наданих товарно-транспортних накладних надання кур`єрських послуг здійснювалось автомобілями ЗАЗ Таврія Пікап (д.н.з. НОМЕР_1, подій ОСОБА_11 ) ЗАЗ Таврія Пікап (д.н.з. НОМЕР_2, водій ОСОБА_12 ); Opel Combo (д.н.з. НОМЕР_3, водій ОСОБА_13 ), тоді як згідно даних системи "Відеоконтроль Рубіж" переміщення зазначених транспортних засобів територією України не зафіксовано; згідно акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 15.03.2013 № 503/22.5-08/36726733 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Абро Україна" щодо підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Абро Україна" не надало до перевірки документи, які підтверджують формування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень - вересень 2012 року; згідно акту ДПІ у Солом`янському районі м. Києва від 12.08.2013 № 618/26-58-22-05-11/38354063 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Омега 2012" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2012 по 30.06.2013" ТОВ "Омега 2012" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам; згідно акту Ірпінської ОДПРІ ГУ Міндоходів у Київській області від 11.08.2014 № 165/22-4/36382675 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "СБ Щит" з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період січень, квітень-червень, серпень-грудень 2012 року" ТОВ "СБ Щит" не знаходиться за податковою адресою; з метою мінімізації податкових зобов`язань Товариством були укладені агентські договори із власними робітниками, які передбачали меншу ставку оподаткування, з урахуванням того, що Товариство не надало до перевірки документів, які б засвідчили безпосередню участь приватних підприємців у реалізації товарі та підтверджували надання послуг саме ними.
На підставі висновків вказаного акта перевірки 13.03.2015 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення: № 00001302205/351, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на 5550968,00 грн., у тому числі: 3700645,00 грн. - за основним платежем, 1850323,00 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0001352205/350, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 4493943,00 грн., у тому числі: 2995962,00 грн. - за основним платежем, 1497981,00 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до підпункту "в" підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема: інші витрати операційної діяльності, пов`язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов`язковому порядку, а також інших обов`язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.
За приписами підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов`язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов`язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.