ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №201/10162/16-а (2-а/201/971/2016)
касаційне провадження №К/9901/34302/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 (головуючий суддя: Чепурнов Д.В., судді: Мельник В.В., Сафронова С.В.) у справі №201/10162/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ в Дніпропетровській області або відповідач), в якому просила:
визнати незаконною відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оформлену листом від 05.04.2016, у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії, нарахованої з урахуванням грошового забезпечення працівників поліції;
зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянути питання щодо перерахунку та виплати позивачці пенсії, нарахованої з урахуванням грошового забезпечення працівників поліції, замість нарахованої з грошового забезпечення працівників міліції відповідно до вимог законодавства.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що пенсія їй призначена на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Позивачка наголосила, що відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (далі - Закон №900-VIII), статті 63 Закону №2262-ХІІ зміна грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку її пенсії, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988; набрала чинності 02.12.2015).
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2016 адміністративний позов задоволено:
визнано незаконною відмову ГУПФУ в Дніпропетровській області від 05.04.2016 зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, нарахованої з урахуванням грошового забезпечення працівників поліції, замість нарахованого з грошового забезпечення працівників міліції, відповідно до вимог законодавства;
зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, нарахованої з урахуванням грошового забезпечення працівників поліції, замість нарахованого з грошового забезпечення працівників міліції відповідно до вимог законодавства.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець прирівнює в правах працівників колишньої міліції з працівниками поліції, а тому зміна грошового забезпечення поліцейського з урахуванням надбавок, доплат і премій є підставою для проведення перерахунку колишнім працівникам міліції. З посиланням на те, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог та зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2016 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зміна грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивачки на підставі постанови Уряду №988, але із дотриманням при цьому чітко встановленої законодавцем процедури. Суд апеляційної інстанції відзначив, що органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках. Таким чином, без наявності довідки про розмір грошового забезпечення управління Пенсійного фонду України не може зробити перерахунок раніше призначених пенсій.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції. Скаржниця зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Таким чином, у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення працівників поліції, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, позивачка набула право на перерахунок пенсії на підставі постанови Уряду №988 з січня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Дніпропетровській області та їй призначена пенсія на підставі Закону №2262-XII.
У березні 2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі постанови Уряду №988.
Листом від 25.04.2016 №8252/03/03 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність законодавчо визначених підстав для здійснення перерахунку.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.