ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа №810/1727/17
адміністративне провадження №К/9901/60543/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 (колегія у складі суддів Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.)
у справі № 810/1727/17
за позовом ОСОБА_1
до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про зобов`язання вчинити дії.
УСТАНОВИВ:
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду у Вишгородському районі Київської області щодо видачі подання про повернення помилково або надміру зарахованих коштів до бюджету та видати таке подання.
2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо оформлення подання про повернення помилково сплачених коштів до бюджету у розмірі 5310,05 грн. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за нотаріальне посвідчення договору купівлі- продажу квартири з урахуванням висновків суду по даній справі.
3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
4. 03.05.2018 від позивача надійшла заява про відмову від позову, яка обґрунтована тим, що відповідачем задоволено її прохання, а саме 26.02.2018 видано подання № 4 на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 прийнято заяву ОСОБА_1 про відмову від адміністративного позову. Визнано нечинною постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2017, закрито провадження у справі № 810/1727/17.
6. 20.06.2018 надійшла заява ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у розмірі 3200 грн.
7. Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 вказану заяву задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області сплачений судовий збір у розмірі 960 грн.
8. 30.08.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача.
9. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 у зазначеній справі відкрито касаційне провадження.
10. ОСОБА_1 не погоджується із оскаржуваним судовим рішенням. Вважає, що суд порушив норми процесуального права. Просила скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким стягнути із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на її користь судовий збір у сумі 4962 грн., з яких 1280 грн. за подання позовної заяви, 1920 грн. за подання апеляційної скарги, 1762 грн. за подання касаційною скарги.
11. Оцінюючи наведені доводи, Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
12. Задовольняючи частково вказану заяву, суд апеляційної інстанції керувався положеннями частини 2 статті 142 КАС України, тобто вирішив питання про повернення судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому цією частиною статті розмірі.
13. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору (стаття 142 КАС України).
14. За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.