ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №826/10655/15
адміністративне провадження №К/9901/54855/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/10655/15
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА" до Київської міської ради, треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Будшляхмаш", Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспекс" про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 (ухвалене в складі головуючого судді - Васильченко І.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Твердохліб В.А., суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.),-
в с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІА" (далі - Позивач, ТОВ "ДІА") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Будшляхмаш" (далі - третя особа 1, ВАТ "Будшляхмаш"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспекс" (далі - третя особа 2, ТОВ "Аспекс"), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27 грудня 2007 року №1605/4438 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Аспекс" для реконструкції існуючих будівель під офісно-складських приміщень з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням на вулиці Дегтярівській, 21 (літ. "З", "И") у Шевченківському районі міста Києва".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням, яким затверджено ТОВ "Аспекс" проект землеустрою, безпідставно створено за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:88:061:0167), на якій знаходиться майно позивача окрему земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:88:061:0168) в порушення встановленої процедури, без згоди ВАТ "Будшляхмаш" на вилучення у неї з користування частини земельної ділянки та за відсутності самого рішення про вилучення, незаконно надано третій особі 2 в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:88:061:0168).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності доказів того, що ТОВ "Будшляхмаш" був законним користувачем земельної ділянки і того, що ТОВ "ДІА" в установленому порядку здійснив оформлення користування земельною ділянкою під належними йому приміщеннями. Водночас, суди дійшли висновку, що ТОВ "Аспекс" є власником нежитлових приміщень, а саме: складу ПММ літ. "З", літ. "И", загальною площею 420,6 кв.м., інвентарний номер 009588, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, буд.21, а, відтак в силу закону має право на оформлення права користування земельної ділянки під вказаними нежитловими приміщеннями з урахуванням прибудинкової території.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "ДІА" не погодився з ухваленими у справі рішеннями і у червні 2018 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не в повному обсязі досліджені фактичні обставини по справі, допущені порушення норм матеріального та процесуального права. В доводах касаційної скарги позивач також посилається на те, що судами проігноровано положення частини 2 статті 120 Земельного Кодексу України, відповідно до якого якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідач і третя особа 2 надіслали до суду відзиви на касаційну скаргу, відповідно до яких просять скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Відзиви мотивовані тим, що права на спірну земельну ділянку оформлені ТОВ "Аспекс" і Київською міською радою з дотриманням процедури, передбаченої чинним законодавством.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "ДІА".
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18.06.2019 №757/0/78-19, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Тацій Л.В., суддів Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судове засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ДІА" є власником об`єктів нерухомого майна нежилих будівель літера "Е" площею 321,60 кв.м., літ. "Ж" площею 387,9 кв.м. (далі-майно), розташованих за адресою: вул. Дегтярівська, 21 в м. Києві . Право власності на майно зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 07.02.2002 № 463 (надалі - договір купівлі-продажу), додаткової угоди від 19.03.2002 № 1, додаткової угоди від 26.06.2002 № 2, акту прийому-передачі від 30.08.2002, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 4з-8 за реєстровим № 446-з та посвідчене реєстраційним посвідченням № 001690, виданим 23.10.2002 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Продавцем вказаного майна є ТОВ "Будшляхмаш".
Відповідно до Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу до останнього додавалися наступні документи: копія рішення № 163 від 02.02.1960, видане Київською міською радою та копія доручення Київської міської ради № 225-КР-704 від 23.07.1999 на право користування земельною ділянкою на якій знаходяться відчужувані споруди; план-схема земельної ділянки, яка буде закріплена за покупцем після його звернення до відповідних органів.
Також, ТОВ "Будшляхмаш" окремо надано згоду щодо вилучення у неї з користування на користь позивача частини земельної ділянки за адресою: вул. Дегтярівська, 21 м. Київ, на якій розташовані склади, придбані позивачем згідно договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 07.02.2002 № 463.
Позивач зазначає, що протягом 2003 року замовив та розробив технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування (кадастровий номер 8000000000:88:061:0167) та зареєстрував його в Головному управлінні земельних ресурсів КМДА (інвентаризаційний файл від 07.02.2003 № 000317). За даними технічного звіту після придбання майна в користування позивачу перейшла земельна ділянка фактичною площею 1 666,05 кв.м.
09.10.2006 позивач на підставі позитивного висновку постійної комісії Київради з питань земельних відносин (протокол від 19.09.2006) отримав від відповідача згоду на розроблення документації з землеустрою в орієнтованих межах (0,169 га), зазначених у додатку до цієї згоди. Після отримання згаданої згоди позивач уклав з ТОВ "Ліга-Експерт" договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
25.12.2014 з метою продовження розробки замовленої землевпорядної документації, позивач отримав в Київській міській раді черговий кадастровий план з якого йому стало відомо, що відповідач змінив конфігурацію земельної ділянки, що відводиться, вилучивши з неї частину, що є єдиним під`їзним шляхом до майна позивача.
За результатами розгляду скарги позивача щодо незаконного відведення земельної ділянки, Київська міська рада листом від 16.02.2015 № 057091-24/2 повідомила, що відповідно до архівних даних міського земельного кадастру конфігурацію та площу земельної ділянки (код ділянки 88:061:167) змінено у зв`язку з прийняттям Київською міською радою рішення від 27.12.2007 1605/4438 про передачу ТОВ "Аспекс" земельної ділянки площею 5799,45 кв.м. (код 88:061:168) в оренду на 5 років для реконструкції існуючих будівель під офісно-складських приміщень з подальшим їх експлуатацією та обслуговуванням на вул. Дегтярівській, 21 (літ. "З ", "И" ) у Шевченківському районі. Зазначене рішення приймалося на підставі розробленого та погодженого в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, як зазначає позивач, на стадії розробки власної документації з землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки під належним йому майном, він у лютому 2015 році дізнався, що відповідач самовільно змінив конфігурацію земельної ділянки, на якій розташоване майно ТОВ "ДІА" і, утворивши нову земельну ділянку за рахунок частини ділянки позивача, передав її в користування ТОВ "Аспекс".
Позивач вважаючи, що прийняттям оскаржуваного рішення, порушено його права та інтереси звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження..
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) визначено, що спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.