Постанова
Іменем України
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 272/447/18
провадження № 61-19319св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жива Нива",
третя особа - Житомирська обласна філія Комунального підприємства "Центр державної реєстрації",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива", третя особа - Житомирська обласна філія Комунального підприємства "Центр державної реєстрації", про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору оренди землі поновленим та визнання додаткової угоди укладеною,
за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року у складі судді Чуб І. А. та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі - СТОВ "Хлібороб") звернулося до суду з указаним позовом та просило: визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (далі - ТОВ "Жива Нива") 22 листопада 2017 року, загальною площею 2,9423 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0115 та зареєстровано згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року номер 38389819; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року номер 38389819, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богушем Олександром Васильовичем; визнати поновленим договір оренди землі, укладений 21 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_1 щодо вищезазначеної земельної ділянки, зареєстрованого в державному реєстрі земель 15 жовтня 2007 року за № 040720200082; визнати укладеною додаткову угоду від 12 вересня 2017 року до договору оренди землі від 21 вересня 2007 року, за умовами якої строк дії договору продовжено до 15 жовтня 2027 року та збільшено розмір орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки, що складає 11 106,64 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги СТОВ "Хлібороб" посилалося на те, що 21 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,9423 га з кадастровим номером 1820388600:03:000:0115, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. Державна реєстрація договору здійснена 15 жовтня 2007 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" та зареєстровано у державному реєстрі земель за № 040720200082. За умовами договору він укладений на 10 років, а орендар має переважне право поновлення його на новий строк. 12 вересня 2017 року воно повідомило ОСОБА_1 про намір скористатися своїм переважним правом та продовжити дію договору оренди землі, направивши лист-повідомлення та проект додаткової угоди від 12 вересня 2017 року до договору оренди землі від 21 вересня 2007 року, за умовами якої строк дії договору продовжено до 15 жовтня 2027 року та збільшено розмір орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки, що складає 11 106,64 грн. ОСОБА_1 отримала лист-повідомлення з проектом додаткової угоди 16 вересня 2017 року. Натомість 15 вересня 2017 року на адресу товариства ОСОБА_1 направила заяву, в якій повідомила про своє бажання припинити дію договору оренди землі від 21 вересня 2007 року, а про розгляд пропозиції щодо укладення договору оренди на новий строк не повідомила. З інформаційної довідки від 02 квітня 2018 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про те, що 22 листопада 2017 року ОСОБА_1 уклала договір оренди тієї ж самої земельної ділянки з ТОВ "Жива Нива", чим порушено його переважне право на укладення договору оренди на новий строк.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Андрушівський районний суд Житомирської області рішенням від 22 травня 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 не досягнуто згоди щодо поновлення договору, а додаткова угода до договору про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, переважне право орендаря припинилося, договір оренди припинив свою дію в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Житомирський апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2019 року рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, апеляційний суд зазначив, що між позивачем та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо істотних умов договору оренди землі, що слідує з листів сторін, а тому переважне право СТОВ "Хлібороб" на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк припинилося.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У жовтні 2019 року СТОВ "Хлібороб" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга СТОВ "Хлібороб" мотивована тим, що ним було дотримано вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі", та надіслано ОСОБА_1 лист-повідомлення про продовження договору оренди з проектом додаткової угоди, а орендодавцем не було надіслано заперечень щодо поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки, а тому висновки судів про відмову в задоволенні позовних вимог є необґрунтованими. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що ОСОБА_1 було порушено частину 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки заява про припинення спірного договору оренди була надіслана за один день до отримання ОСОБА_1 листа повідомлення та додаткової угоди, а тому таку заяву не можна вважати відповіддю на пропозицію про поновлення договору оренди.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
14 листопада 2019 року справа № 272/447/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 2,9423 га з кадастровим номером 1820388600:03:000:0115 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.
21 вересня 2007 року між ОСОБА_1 і СТОВ "Хлібороб" був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 років. Земельна ділянка передана орендарю 21 вересня 2007 року, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки. Державна реєстрація договору оренди проведена Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 15 жовтня 2007 року за № 040720200082.
12 вересня 2017 року СТОВ "Хлібороб" направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, який остання отримала 16 вересня 2017 року. Вказаною додатковою угодою було запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки на той же строк, але на інших умовах. Так, у листі-повідомленні СТОВ "Хлібороб" зазначає про намір збільшити орендну плату до розміру 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11 106,64 грн.
Окрім того, у пункті 4 додаткової угоди йдеться про те, що орендар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі передає орендодавцю разовий платіж в розмірі 3 000 грн., в якості винагороди орендодавцю за підписання даної додаткової угоди.
ОСОБА_1 15 вересня 2017 року направила СТОВ "Хлібороб" заяву про своє бажання припинити дію договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2007 року.
22 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива" був укладений договір оренди спірної земельної ділянки.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.