1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


16 березня 2020 року

м. Київ


справа № 613/814/16-ц


провадження № 61-20218св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачі: Богодухівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державна казначейська служба України,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 червня 2019 року у складі судді - Харченка С. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 рокуу складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Бурлаки І. В., Маміної О. В.,


ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Богодухівський РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області), Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.


Позовна заява мотивована тим, що при виконанні виданого 02 листопада 2012 року Богодухівським районним судом Харківської області виконавчого листа, державний виконавець ніяких дій на виконання судового рішення не здійснював, при тому, що у боржника було в наявності рухоме та не рухоме майно. В результаті тривалої неправомірної бездіяльності державного виконавця, яка визнана судовим рішенням, порушені його особисті майнові права, завдано матеріальної та моральної шкоди.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, шляхом списання з рахунку призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади на свою користь 6 250 доларів США основного боргу та відсотки за користування чужими коштами в сумі 11 250 доларів США, які підтверджуються рішенням Богодухівського районного суду №613/733/16-ц, а всього стягнути 17 500 доларів США в гривневому еквіваленті з конвертацією в національну валюту за курсом НБУ на момент здійснення платежу та моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.


Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції


Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1, з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, 20 000 гривень моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що правовою підставою для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 є встановлені судовим рішенням неправомірні дії, бездіяльність посадових осіб Богодухівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області, внаслідок яких позивачу було завдано моральну шкоду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено спричинення шкоди діями державного виконавця, виходячи з положень статті 22 ЦК України, не надано доказів того, що бездіяльність державного виконавця, стала єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати зазначену суму у виконавчому листі від 02 листопада 2012 року.


Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представників ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Богодухівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області задоволено частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 червня 2019 року змінено в частинні суми стягнення.


Стягнуто на користь ОСОБА_1 з державного бюджету України через Державну казначейську службу України через Державну казначейську службу України, шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, 4 000 гривень моральної шкоди. В іншій частині рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 червня 2019 року залишено без змін.


Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Однак в частині зміни судового рішення, а саме визначення розміру моральної шкоди, апеляційний суд врахував тривалість порушення, його наслідки, обсяг зусиль, які позивач доклав для захисту свого права, наявність та глибину моральних страждань, нервових переживань.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У касаційній скарзі представники ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в порушення частини 4 статті 256 ЦПК України в мотивувальній частині рішення суду не зазначив докази, відхиленні судом та мотиви їх відхилення, не надав оцінку кожному аргументу, наведеного учасниками справи щодо наявності та відсутності підстав для задоволення позову, не зазначив норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування, не зазначив мотиви незастосування норм права на які посилався позивач.

Вказує на те, що суди не дослідили та не з`ясували факт унеможливлення виконання рішення суду, в результаті неправомірної бездіяльності державного виконавця в ході виконавчого провадження. Вважає, що сума боргу, нестягнутого державним виконавцем є збитками в розумінні статті 22 ЦК України та були заявлені в позові на суму основного боргу з урахуванням девальвації та на відшкодування процентів за користування боргом.

Звертає увагу на те, що унеможливлення виконання рішення суду, яке призвело до завдання шкоди позивачу є наслідком за який, згідно із законом, несе відповідальність держава Україна в особі державного виконавця, оскільки ці наслідки були обумовлені його протиправною поведінкою.

Зазначив, що сума моральної шкоди, яка стягнута судовим рішенням першої інстанції та зменшена до 4 000 тисяч гривень судом апеляційної інстанції є недостатньою компенсацією за спричинену моральну шкоду. Апеляційний суд неналежно оцінив глибину фізичних та душевних страждань позивача, не врахував практику Європейського Суду з прав людини, не врахував вимоги розумності та справедливості, інші обставини, які мають істотне значення, зокрема те, що на сьогодні різко зросли ціни на товари та послуги, розмір пенсій є вкрай низьким, що за сім років звернення до виконавчої служби та суду втрачено більше коштів та здоров`я ніж стягнуто моральної шкоди.


Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.



Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 листопада 2012 року Богодухівським районним судом Харківської області з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто борг у сумі 58 398,44 грн та зобов`язано державного виконавця вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів з примусового виконання рішення суду (т. 2, а. с. 196).

17 червня 2013 року Богодухівським районним судом Харківської області було винесено ухвалу, згідно з якою скаргу ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Богодухівського районного управління юстиції Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Чернишова В. І. та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС Богодухівського РУЮ Харківської області Чернишова В. І. з приводу не виконання виконавчого листа № 2004/1291/12 виданого 02 листопада 2012 року Богодухівським районним судом Харківської області, на стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в сумі 58 398, 44 грн., а також на стягнення судового збору сплаченого позивачем в розмірі 583, 99 грн, а всього в розмірі 58 982, 43 грн.

Зобов`язано державного виконавця ВДВС Богодухівського РУЮ Харківської області Чернишова В. І. виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо вжиття всіх передбачених цим законом заходів примусового виконання рішення, неупередженого своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії (том 1, а. с. 11).

2. Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту