ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 755/12037/17
провадження № 61-9620 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві,
третя особа - виконувач обов`язків начальника Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Смольянінов Юрій Сергійович,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року в складі судді Савлук Т. В. та на постанову Апеляційного суду міста Києва від 16 січня 2018 року в складі колегії суддів Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до РСЦ МВС України в м. Києві та просив:
- поновити тримісячний строк на звернення з даним позовом як такий, що пропущений з поважних причин,
- визнати незаконним та скасувати наказ РСЦ МВС України в м. Києві від 28 лютого 2017 року № 14 о/с про звільнення з посади,
- визнати незаконним та скасувати наказ РСЦ МВС України в м. Києві від 07 серпня 2017 року № 54 к про звільнення з посади,
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді документознавця територіального сервісного центру № 8045 РСЦ МВС України в м. Києві,
- стягнути з відповідача на користь позивача 41 468,64 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 7 372,80 грн.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 указував, що 23 листопада 2016 року, згідно з наказом відповідача від 22 листопада 2016 року № 157о/с він прийнятий на посаду документознавця ТСЦ № 8045 зі встановленням трьохмісячного випробувального терміну з 23 листопада 2016 року по 23 лютого 2017 року.
Із 24 листопада 2016 року по 03 грудня 2016 року позивач перебував на лікарняному, а тому строк його випробування мав закінчитися 07 березня 2017 року.
Наказом відповідача від 28 лютого 2017 року № 14 о/с ОСОБА_1 звільнений із посади з 07 березня 2017 року в зв`язку з непроходженням випробувального терміну.
Позивач уважає, що наказ є незаконним, оскільки не містить обґрунтування причин звільнення та прийнятий під час перебування працівника на лікарняному.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2017 року ОСОБА_1 поновлено на роботі, однак наказом від 07 серпня 2017 року № 54к його знову звільнено.
Указаний наказ також виданий у період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що тримісячний строк на звернення до суду з позовом пропущений із поважних причин і підлягає поновленню, а звільнення позивача здійснене робтодавцем із дотриманням установленого законом порядку, оскільки позивач неналежним чином виконував свої посадові обов`язки та не пройшов випробувальний термін, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15 лютого 2018 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року та на постанову Апеляційного суду міста Києва від 16 січня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Указує, що ОСОБА_1 звільнений незаконно під час перебування на лікарняному та без дотримання встановленого законом порядку.
Аналіз касаційної скарги дає підстави для висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині поновлення строку на звернення до суду з позовом у касаційному порядку не оскаржуються, а тому в цій частині Верховним Судом не переглядаються.
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині- без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 23 листопада 2016 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду документознавця ТСЦ № 8045 РСЦ МВС України в м. Києві з випробувальним терміном три місяці.
У заяві про прийняття на роботу ОСОБА_1 надав згоду на встановлення випробувального терміну.
Наказом Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 09 листопада 2015 року № 1п "Про організацію внутрішнього розпорядку дня, прийому громадян, діловодства та контролю в регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві та територіальних сервісних центрах", робочий тиждень працівників територіальних сервісних центрів регіонального сервісного центру МВС в м. Києві розпочинається з вівторка, закінчення випробувального терміну встановлено 07 березня 2017 року.
Посадовою інструкцією документознавця ТСЦ (на правах відділу) № 8045 РСЦ МВС України в м. Києві, затвердженою в.о. директора РСЦ МВС України в м. Києві 23 листопада 2016 року, передбачені посадові обов`язки ОСОБА_1, згідно з якими він зобов`язаний, зокрема:
- проводити прийом громадян та представників суб`єктів господарювання з питань реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (пункт 2.20);
- відповідати за робочий процес реєстраційної діяльності: прийом документів від громадян, їх опрацьовування, окрім засвідчення і оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів (пункт 2.21);
- проводити реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, облік транспортних засобів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб - власників транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на транспортні засоби (пункт 2.22).
За усною вказівкою начальника ТСЦ № 8045 РСЦ МВС у м. Києві ОСОБА_1 мав здійснювати прийом документів та проводити відповідні реєстраційні дії під час обслуговування людей з інвалідністю.
У період з 25 лютого 2017 року по 10 березня 2017 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ "Вишгородська центральна районна лікарня", тому кінцевим терміном його випробувального строку мало бути 05 березня 2017 року.
Наказом в. о. начальника РСЦ МВС України в м. Києві від 28 лютого 2017 року № 14 звільнено документознавця ТСЦ № 8045 РСЦ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до статті 28, пункту 11 частини першої статті 40, частини п`ятої статті 241-1 КЗпП України та відповідно до Закону України "Про відпустки" з 07 березня 2017 року як такого, що не пройшов випробувальний термін.