Постанова
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 361/131/16-ц
провадження № 61-22087св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідачі: Держава Україна в особі Прокуратури Київської області, Державної казначейської служби України,
третя особа - Броварська місцева прокуратура Київської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2018 року у складі судді: Дутчака І. М., та постанову апеляційного суду Київської області від 16 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Мережко М. В., Волохова Л. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Держави Україна в особі Прокуратури Київської області, Державної казначейської служби України, третя особа - Броварська місцева прокуратура Київської області, про визнання фактів порушення конституційних прав потерпілої особи правоохоронними органами при розслідуванні кримінальної справи та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 вересня 1997 року згідно із заявами ошуканих громадян прокурором Броварського району Київської області ОСОБА_6 було порушено кримінальну справу № 57-720 щодо посадових осіб АТ "Українська інвестиційна компанія "Приватна справа" за частиною першою статті 148-8, статтею 143 КК України (1960 року), розслідування якої доручено слідчому відділу Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області. У подальшому склад цих злочинів було перекваліфіковано на частину четверту статті 190 і частину першу статті 223 КК України (2001 року).
У ході розслідування цієї кримінальної справи встановлено, що у період 1994-1995 років посадові особи АТ "УІК "Приватна справа" через систему 68 філій товариства по всій Україні ввели в оману майже мільйон громадян, шахрайським шляхом заволоділи їх грошовими коштами та іншими цінностями. ОСОБА_1, довіряючи оголошенням у пресі та закликам держави про інвестування економіки, бажаючи захистити свої грошові заощадження від інфляції, вклав у це товариство свої заощадження. Наприкінці 1997 року АТ "УІК "Приватна справа" зникло, залишивши своїх інвесторів, у тому числі і його, з неіснуючими на біржовому й фінансовому ринках акціями цього товариства, чим позивачу було завдано майнової шкоди. Перші декілька років досудове розслідування цієї кримінальної справи здійснювалося, однак не дуже ефективно. У подальшому протягом більше десяти років слідчі лише імітували розслідування кримінальної справи, хоча фактично вони нічого не робили.
Позивач вказував, що у матеріалах кримінальної справи наявні процесуальні документи, датовані лише по 2013 рік. Відсутність документів слідчих з лютого 2013 року по травень 2015 року свідчить про бездіяльність і саботаж розслідування. Слідство свідомо скоротило період вчинення злочинів з п`яти (1993-1997) років до двох (1994-1995) років; скоротило кількість потерпілих із 1 мільйона до 37 000 осіб; основний підозрюваний ОСОБА_2 лише один раз викликався на допит, хоча місце його знаходження було відоме. Вважає, що особа, яка вчинила вказані злочини, була відома слідчому органу та прокуратурі, тому були всі підстави для притягнення винних осіб до відповідальності, чого зроблено не було. Усі прийняті слідчим органом постанови вважав незаконними.
Слідчі неодноразово незаконно закривали провадження у цій кримінальній справі. При провадженні кримінальної справи № 57-720 позивач був позбавлений можливості оскаржувати винесені слідчими постанови, бездіяльність слідчих і прокурорів, оскільки повідомлень від слідчих органів та прокуратури про вчинені ними процесуальні дії він як потерпілий у цій справі не отримував.
Невиконання слідчими і прокурорами своїх службових обов`язків, фальсифікація документів, бездіяльність і саботаж у розшуку шахраїв, недбалість і неналежне розслідування кримінальної справи, відписки на його звернення посадових осіб держави та правоохоронних органів, порушують низку його конституційних прав. Неможливість захистити свої права протягом тривалого часу як потерпілого у кримінальному провадженні завдали йому моральних страждань, яких він зазнав у зв`язку з неповагою правоохоронних органів і прокуратури до себе, чим йому завдано шкоди здоров`ю, зокрема, у нього з`явилися болі у серці, головні болі, погіршився зір, що потребує значних витрат на лікування. Глибину його моральних страждань при досудовому розслідуванні кримінальної справи № 57-20 виміряти неможливо.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди позивач визначив сумою 144 000 грн, виходячи із щомісячних душевних страждань та понесених витрат на ліки протягом дванадцяти років у розмірі по 1 000 грн на місяць (12 000 грн х 12), хоча ця сума втраченого ним здоров`я не відновить та душевних ран не загоїть.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати факт порушення Державою Україна в особі Прокуратури Київської області його конституційних прав як потерпілого при проведенні досудового розслідування кримінальної справи № 57-720;
стягнути на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 144 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Київської області від 16 квітня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що згідно статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом. Виходячи з наведеного, порядок і випадки відшкодування громадянинові шкоди, у тому числі й моральної, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури визначаються спеціальним законом. Підставою звернення ОСОБА_1 із позовом є неналежне проведення, на його думку, досудового розслідування кримінальної справи № 57-720, у якій його визнано потерпілим, посадовими особами правоохоронних органів, порушення прав позивача у межах кримінального провадження та відсутність належного контролю за проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні з боку Прокуратури Київської області. При проведенні досудового розслідування кримінального провадження, у якому позивач є потерпілим, підстави для покладення на відповідача прокуратуру Київської області відповідальності за неправомірні дії чи бездіяльність з боку слідчого органу, тобто іншого органу, який є у складі Національної поліції України, відсутні, оскільки законом чітко розмежовані функціональні обов`язки та межі відповідальності щодо кримінального провадження між слідчим органом та прокуратурою. Остання постанова слідчого Ярмачка А.С. від 26 січня 2016 року про закриття вказаного вище кримінального провадження скасована постановою прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області. На даний час розслідування цього кримінального провадження, у якому позивач має статус потерпілого, поновлено. Працівники прокуратури підтримували незаконні, на його думку, постанови слідчих про закриття кримінального провадження, та подавали апеляційні скарги на постанови суду, підтримуючи незаконні рішення слідчих, не є тими обставинами, які давали б суду підстави вважати, що конституційні права позивача порушені саме відповідачем Прокуратурою Київської області та покладення на неї відповідальності за завдану моральну шкоду.
Аргументи учасників справи
У квітні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що бездіяльність у розслідуванні кримінальної справи завдало моральну шкоду і порушує конституційні права. Перекваліфікація слідчим ОСОБА_7 . 01 лютого 2003 року складу злочинів керівників товариства зі статей 143, 148-8 КК України 1960 року на частину четверту статті 190, статтю 223-1 КК України 2001 року є незаконною. Позивача не було повідомлено про існування постанови про закриття справи, про призначення дати розгляду постанови судом. Слідчим органом 13 січня 2013 року відомості про кримінальне правопорушення керівників товариства внесені до ЄРДР із фальсифікацією. Зазначає, що численні постанови слідчих, погоджених прокуратурою були скасовані судом, що свідчить про заподіяння моральної шкоди.
У червні 2018 року прокуратура Київської області надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржені рішення залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що позивачем не надано доказів заподіяння йому шкоди діями або бездіяльністю прокуратури Київської області,
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 30 вересня 1997 року прокурором Броварського району Київської області ОСОБА_6 за фактами порушення випуску (емісії) та обігу цінних паперів і шахрайства з боку посадових осіб АТ "УІК "Приватна справа" порушено кримінальну справу № 57-720 за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 148-8, статтею 143 КК України (1960 року).
01 лютого 2003 року слідчим СВ Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_7 склад вказаних злочинів було перекваліфіковано на частину четверту статті 190, частину першу статті 223 КК України (2001 року).
30 грудня 2003 року постановою слідчого СВ Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області Піхотного М. Д. вказана кримінальна справа закрита у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб АТ "УІК "Приватна справа" складу злочинів.
19 квітня 2004 року прокурором Київської області постанову слідчого від 30 грудня 2003 року про закриття кримінальної справи скасовано.
30 липня 2007 року начальником СВ Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області Тимощуком М. В. розслідування зазначеної кримінальної справи зупинено на підставі пункту 3 частини першої статті 206 КПК України у зв`язку із не встановленням осіб, які вчинили злочин.
02 липня 2010 року заступником Броварського міжрайонного прокурора Київської області Бургелою О. В. дану постанову про зупинення кримінальної справи скасовано, справу направлено до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області для організації подальшого досудового слідства.
14 грудня 2010 року за неналежне виконання службових обов`язків відносно начальника СВ Броварського МВ ГУ МВС України Київської області ОСОБА_9 було порушено дисциплінарне провадження, оскільки вивченням кримінальної справи № 57-720 за фактом порушення випуску та обігу цінних паперів та шахрайства за ознаками злочинів, передбачених статтею 143 та часиною першою статті 148-8 КК України (1960 року), Броварською міжрайонною прокуратурою Київської області встановлено, що досудове слідство у даній справі проводиться тривалий час та зводиться лише до формального надання запитів, вказівки прокуратури до теперішнього часу не виконані.
10 лютого 2011 року вказану кримінальну справу прийнято до провадження слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області Лукіяновою М. Д., 05 травня 2011 року за результатами розслідування кримінальної справи нею винесено постанову, яку погоджено заступником Броварського міжрайонного прокурора Київської області, про направлення справи до суду для вирішення питання про її закриття за закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області 08 червня 2011 року кримінальну справу закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у зв`язку із не встановленням осіб, які вчиняли шахрайські дії в особливо великих розмірах у складі організованої групи.
Ухвалою апеляційного суду Київської області 18 квітня 2012 року постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2011 року скасовано, кримінальну справу направлено для розгляду по суті.
Постановою слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України від 05 травня 2012 року, погодженою прокурором, кримінальну справу № 57-720 передано до суду для її закриття за давністю притягнення до кримінальної відповідальності.
У закритті кримінальної справи № 57-720 постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2012 року відмовлено, кримінальну справу направлено для проведення подальшого розслідування.
Постановою слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України від 02 липня 2012 року, погодженою заступником Броварського міжрайонного прокурора, зазначену вище кримінальну справу № 57-720 передано до суду для її закриття за давністю притягнення до кримінальної відповідальності.
Постановою від 01 серпня 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області, розглянувши дану постанову слідчого про закриття кримінальної справи № 57-720, у її закритті відмовив, справу судом повернуто прокурору для організації додаткового розслідування.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2012 року апеляційну скаргу прокурора на вказану постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2012 року залишено без задоволення.
30 січня 2013 року кримінальну справу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12013100130000477.