ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №826/8114/15
адміністративне провадження №К/9901/27726/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року (судді: Сорочко Є.О. (головуючий), Земляна Г.В., Межевич М.В.) у справі № 826/8114/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леннокс Україна" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Леннокс Україна" (далі - позивач, ТОВ "Леннокс Україна") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2015 № 0000312202.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.02.2015 № 0000312202 прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки було прийняте відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства та які не підтвердженні жодними документами, а також помилкових висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, тоді як господарські відносини між позивачем та ТОВ "Софтпро-Технолоджі" носили реальний характер.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.02.2015 № 0000312202, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, та оформлені документально у відповідності до вимог Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тоді як відповідачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Леннокс Україна" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Леннокс Україна" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Софтпро-Технолоджі" за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 22.01.2015 № 134/26-58-22-02-17-38638780. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1 000 000,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2015 № 0000312202, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 000 000,00 грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250 000,00 грн.
Судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що в перевіряємий період позивачу на підставі договору поставки продукції від 11.07.2014 № 11/0714 з ТОВ "СофтПро-Технолоджі" поставлено відповідні холодильні агрегати, що підтверджується належним чином оформленими видатковими, товарно-транспортними та податковою накладними (копії яких наявні в матеріалах справи). За результатами вказаних господарських операцій позивач сформував податковий кредит за спірний період на суму у розмірі 1 000 000,00 грн. Позивач вказані послуги оплатив повністю, в тому числі сплативши у їх ціні ПДВ у розмірі 1000 000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку в банку з відповідними відмітками.
На підтвердження реальності господарських операцій позивачем було надано: договір поставки та шефмонтажу обладнання від 10.07.2014 № 14/0710, укладеним між позивачем та ПАТ "Мульті Весте Україна 3", податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, акти приймання-передачі; договір відповідального зберігання від 10.09.2014, укладений між позивачем та ТОВ "Компанія Локомотив", акти приймання-передачі майна-холодильних агрегатів на зберігання за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинська, 5; лист ТОВ "Софтпро-Технолоджі" від 21.10.2014 за вих. № 21/10-01 щодо підтвердження можливості доставки обладнання за адресою: м. Київ, вул. Пост - Волинська, 5; фотокартки щодо транспортування та монтування зазначеного обладнання; договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.09.2014 № 290914-1, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1, товарно-транспортними накладними, складеними за результатами виконання такого договору про транспортування холодильних агрегатів з м. Києва до м. Львова на об`єкт для їх монтажу відповідно до договору від 10.07.2014 № 14/0710.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що контролюючим органом не було доведено та надано жодних належних та достатніх доказів на спростування доводів та доказів наданих позивачем на підтвердження товарності та реальності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом. Підставою для висновку відповідача про допущені позивачем порушення та заниження податку на додану вартість стали доводи та припущення відповідача щодо нікчемності вказаного договору, внаслідок відсутності у ТОВ "Софтпро-Технолоджі" основних фондів, зроблених контролюючим органом на підставі подання таким товариством останньої декларації з ПДВ за листопад 2014 року з нульовими показниками. Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ним податкової звітності та не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо оформлення відповідних первинних документів, а також зазначає щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Софтпро-Технолоджі" (контрагентом позивача) щодо придбання та наступного продажу відповідного товару, оскільки за наявною у відповідача податковою інформацією у вказаного контрагента відсутнє майно, основні та виробничі фонди, транспортні засоби та трудові ресурси для виконання такого договору, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
10.2. Пункт 44.1, 44.6 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
10.4. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.5. Пункти 201.1, 201.4, 201.10 статті 201.
Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.