ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №369/10979/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45438/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Грибан І.О., Губської О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними і незаконними дії управління ПФУ щодо відмови позивачу у поновленні виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 1789-ХІІ) за вислугу років, та її перерахунку;
- зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії пенсіонера органів прокуратури, здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру, відповідно до статті 501 Закону № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії, в розмірі 90 % суми середньої заробітної плати на підставі довідки прокуратури Київської області від 07 листопада 2016 року № 18ф-473, починаючи з дня звернення до управління ПФУ, тобто з 09 листопада 2016 року, та виплачувати перераховану пенсію замість пенсії державного службовця.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Києво-Святошинський районний суд Київської області постановою від 27 лютого 2017 року позов задовольнив.
Визнав протиправними і незаконними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1789-ХІІ за вислугу років, та її перерахунку.
Зобов`язав управління ПФУ поновити ОСОБА_1 виплату пенсії пенсіонера органів прокуратури, здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру, відповідно до статті 501 Закону № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії, в розмірі 90 % суми середньої заробітної плати на підставі довідки прокуратури Київської області від 07 листопада 2016 року № 18ф-473, починаючи з дня звернення до управління ПФУ, тобто з 09 листопада 2016 року, та виплачувати перераховану пенсію замість пенсії державного службовця.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зміни до статті 501 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 501 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв`язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не зазнали. Отже, позивач має право на перерахунок пенсії, призначеної на підставі Закону № 1789-ХІІ, чинного на час призначення пенсії, та на поновлення її виплати.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував. Прийняв нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнав протиправними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1789-ХІІ за вислугу років.
Зобов`язав управління ПФУ поновити ОСОБА_1 виплату призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що подана позивачем заява про переведення на інший вид пенсії, яка виплачувалася йому раніше, відповідає вимогам встановленим законодавством. Крім того, вся необхідна інформація міститься в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 . Згідно з пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1) поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що позивач має право на поновлення йому виплати пенсії як працівнику прокуратури за документами, що є в пенсійній справі. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що відмова відповідача у поновленні виплати раніше призначеної пенсії є протиправною.
Разом із тим, судом встановлено, що на час звернення до суду з даним позовом виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1789-ХІІ позивачу поновлено не було, оскільки останній отримував пенсію державного службовця, тому вимоги ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії відповідно до статті 501 Закону № 1789-ХІІ є передчасними, а тому задоволенню не підлягають, оскільки права позивача на перерахунок пенсії станом на час розгляду даної справи в цій частині не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
У скарзі зазначає, що рішення апеляційного суду є незаконним, нелогічним і суперечливим, таким, що істотно порушує права позивача на соціальний захист. Фактично суд зобов`язав відповідача перевести позивача на пенсію меншу за розміром.
Позовна вимога про протиправність відмови у перерахунку пенсії є невід`ємною від вимоги про поновлення пенсії призначеної раніше відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Відповідач не заперечував проти переводу на інший вид пенсії, проте через відмову у перерахунку пенсії, роз`яснив, що її розмір буде меншим ніж пенсія державного службовця, тому таке переведення є недоцільним.
Посилається скаржник і на те, що на час звернення із заявою про поновлення виплати та перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 501 Закону № 1789-ХІІ втратили чинність у зв`язку із набранням чинності з 15 липня 2015 року Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VІІ), внаслідок чого йому безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначає, що перерахунок його пенсії повинен бути здійснений на підставі законодавства, яке діяло на момент призначення пенсії. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
Право на перерахунок пенсії виникло з моменту призначення пенсії на підставі чинного на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване з прийняттям нових законів чи нормативно-правових актів, оскільки це суперечить вимогам статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
Зазначає також, що Конституційний Суд України Рішенням від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 повернув працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 червня 2017 року відкрив касаційне провадження.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Кравчук В.М., Стародуб О.П.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року № 849/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури і з 12 вересня 2001 року йому було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону № 1789-ХІІ.
12 вересня 2001 року управлінням ПФУ позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 501 Закону № 1789-ХІІ в розмірі 90 % середнього заробітку.
Після звільнення з органів прокуратури продовжував працювати в органах державної влади і в 2010 році переоформив пенсію державного службовця за віком, а в 2012 році - звільнився з роботи.
09 листопада 2016 року позивач звернувся до управління ПФУ із заявою про переведення на пенсію працівника органів прокуратури та перерахунок пенсії, призначеної позивачу відповідно Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням довідки, виданої прокуратурою Київської області від 07 листопада 2016 року № 18ф-473 про заробітну плату за посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, згідно з положеннями статті 501 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90 % місячного заробітку, починаючи з дати звернення до управління ПФУ, тобто з 09 листопада 2016 року.
22 листопада 2016 року ОСОБА_1 отримав лист за підписом заступника начальника управління ПФУ від 22 листопада 2016 року № 247/О-01 про відмову йому в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", та недоцільність поновлення пенсії працівника прокуратури, оскільки вона за розміром менша за одержувану ним пенсію державного службовця.
Позивачу було роз`яснено його право оскаржити дії у вищестоящому органі або в судовому порядку.
ОСОБА_1 не погодився із такими діями відповідача та звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, перевіряючи постановлені у цій справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права.
Враховуючи те, що відповідно до частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про таке.