ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №826/25795/15
адміністративне провадження №К/9901/36427/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2016 (суддя Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (судді: Шелест С.Б. (головуючий), Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі №826/25795/15 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду "Спецжитлофонд" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду "Спецжитлофонд" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання дії контролюючого органу щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.11.2015 №0004992202 незаконними та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.11.2015 №0004992202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на 378 377,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 189 188,50 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Підприємством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, натомість дії контролюючого органу щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є незаконними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, позов задоволено частково, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 02.11.2015 №4771/26-56-22-02-03/31454734, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань, що стали предметом оскарження порушень в акті від 10.08.2015 №3336/26-56-22-03-09/3145434 за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 378 377,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ "ВКЦ Сервіт" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такі висновки контролюючий орган зробив на підставі акту від 07.10.2014 №1475/26-59-22-03 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВКЦ Сервіт" щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з платниками податків з ТОВ "Строй торг-Т" за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 та ТОВ "ТК Фіона" за період з 01.04.2013 по 31.05.2013", у якому, зазначено про те, що господарські операції ТОВ "ВКЦ Сервіт" не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу до "вигодонабувача". Відповідно до вказаного акту, а також інформації наявній в базах даних контролюючого органу у контрагентів ТОВ "ВКЦ Сервіт" відсутні достатні матеріальні та трудові ресурси для проведення фінансово - господарської діяльності. Також контролюючий орган вказував на ненадання позивачем до перевірки в повному обсязі документів, зокрема не було надано довідок про вартість робіт.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "ВКЦ Сервіт" на підставі договору від 05.03.2013 №15, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт з перекладання, прокладання зовнішніх інженерних мереж, будівництво додаткових ємностей чистої води та спорудження розподільчого пункту і трансформаторних підстанцій у Подільському районі (будівництво резервуару чистої води та станції знезалізнення на НС "Корчуватська").
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договір, додаткові угоди, календарний графік виконання робіт, план фінансування будівництва, довідки про договірні ціни, довідки про вартість виконання будівельних робіт/та витрати форми № КБ-3 із розрахунком договірної ціни, акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в, податкові накладні, платіжні доручення.
Також судами встановлено, що КП "Спецжитлофонд" замовляло у ТОВ "ВКЦ Сервіт" роботи з перекладання, прокладання зовнішніх інженерних мереж, будівництво додаткових ємностей чистої води та спорудження розподільчого пункту і трансформаторних підстанцій у Подільському районі (будівництво резервуару чистої води та станції знезалізнення на НС "Корчуватська") у межах процедури закупівлі згідно з Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2013 рік, затвердженої рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2013 року №2/9062.
На підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання товарів для провадження господарської діяльності позивач надав до суду пропозицію конкурсних торгів, довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази ТОВ "ВКЦ Сервіт", довідку про наявність працівників та їх кваліфікацію ТОВ "ВКЦ Сервіт", довідку про досвід виконання аналогічних договорів ТОВ "ВКЦ Сервіт", ліцензію господарської діяльності у будівництві, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури ТОВ "ВКЦ Сервіт", виданої Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 24 травня 2011 року, сертифікат серії ІУ №165133510772 відповідності закінченого будівництвом об`єкту будівництва житлових будинків з об`єктами соціального-культурного призначення та підземним паркінгом (І черга) за адресою: пров. Моторний, 3-а, 4, 6, 8 у Подільському районі міста Києва.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ВКЦ Сервіт", що підтверджується актом перевірки вказаного контрагента, яким встановлено відсутність реальності господарських операцій по ланцюгу постачання. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.