1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



17 березня 2020 року

Київ

справа №683/1245/19

адміністративне провадження №К/9901/27910/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,



розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (головуючий суддя - Курко О.П., судді Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі №683/1245/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Левчунець Євгенії Вікторівни (далі також- інспектора патрульної поліції) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,



УСТАНОВИВ:



Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до інспектора патрульної поліції Левчунець Є.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про неправомірність прийняття оскаржуваної постанови серії НК №285592 від 05 травня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (тут і надалі - КУпАП) та накладення штрафу у розмірі 255 грн, так як оскаржувана постанова у справі не ґрунтується на доказах, а вказане правопорушення він не вчиняв.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову серії НК №285592 від 05 травня 2019 року інспектора роти №2 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Левчунець Є.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною першою статті 122 КУпАП. Закрито справу про адміністративне правопорушення.

Під час проголошення зазначеного рішення відповідач присутній не був.

11 липня 2019 року інспектор патрульної поліції Левчунець Є.В. оскаржила зазначене рішення в апеляційному порядку.

Сьомий апеляційний адміністративний суду ухвалою від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу інспектора патрульної поліції Левчунець Є.В. залишив без руху і запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2019 року та вказати підстави для поновлення строку.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 01 серпня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач 16 серпня 2019 року подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом десятиденного строку оскарження рішень у цій категорії справ, відповідач послався на отримання копії оскаржуваного судового рішення від 30 травня 2019 року лише 01 липня 2019 року, а тому він вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 вересня 2019 року визнав неповажними наведені у заяві відповідача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2019 року та залишив заяву про поновлення такого строку без задоволення. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2019 року. Також у своєму рішенні вказував, що відповідачем не надано доказів отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції саме 01 липня 2019 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи

Не погоджуючись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою є помилковими, оскільки строк звернення пропущено з поважних причин. На думку скаржника, звернення до суду з апеляційною скаргою протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення 01 липня 2019 року є підставою для поновлення строку, зокрема і у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, особливості провадження в яких визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

Рух касаційної скарги

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII і статті 13 КАС України.

За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.


................
Перейти до повного тексту