ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа № 826/5518/17
адміністративне провадження № К/9901/3410/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/5518/17
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року, ухвалене суддею Качуром І.А.
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального правління Державної судової адміністрації України в Київській області (далі - відповідач, ТУ ДСА в Київській області), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - Третя особа, ГУ ДКС у Київській області), про:
1.1. визнання протиправною бездіяльності ТУ ДСА в Київській області щодо не здійснення нарахування суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік";
1.2. стягнення з ТУ ДСА в Київській області на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди за лютий 2017 року в сумі 22 400,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, по-перше, розмір винагороди судді визначається лише Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами; по-друге, з урахуванням того, що позивач не проходила кваліфікаційне оцінювання, за червень 2017 року суддівська винагорода має визначатись виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року №1801-VIII, в розмірі 3 200,00 грн; по-третє, не передбачення в Законі України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та у кошторисах посадового окладу судді в розмірі 32000,00 грн не може бути підставою для невиплати позивачу суддівської винагороди; по-четверте, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII не визначає розмір суддівської винагороди та її складових, а будь-яких змін у Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не внесено; по-п`яте, бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу суддівської винагороди у розмірі 32000,00 грн на місяць не відповідає вимогам закону та носить дискримінаційний характер, тому що розмір суддівської винагороди не ставиться в залежність від проходження суддею кваліфікаційного оцінювання.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що чинним законодавством встановлено, що посадовий оклад судді, який не прийшов кваліфікаційне оцінювання, визначається відповідно до розміру, передбаченого частиною 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI), з урахуванням вимог пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України №1774-VIII від 06 грудня 2016 року "Про внесення до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII), який встановлює розмір мінімальної заробітної плати для обчислення розрахункової величини посадового окладу та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки прийнятий пізніше Закону №2453-VI. Крім того, суд звернув увагу, що розмір посадового окладу у 2017 році у порівнянні з 2016 роком не зменшився. Крім іншого, суд наголосив, що застосування положень Закону №1774-VIII не зумовило звуження змісту та обсягу існуючий прав і свобод.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 30 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 про скасування постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 826/5518/17, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що на неможливість застосування до спірних правовідносин положень Закону №1774-VIII, оскільки, по-перше, останнім не внесено зміни до Закону № 2453-VI та до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), по-друге, розмір суддівської винагороди може встановлюватися виключно законом про судоустрій. Крім того, наголошує, що розмір посадового окладу повинен обраховуватися виключно з розміру мінімальної заробітної плати, а не іншої розрахункової величини. Стверджує, що обмеження розміру суддівської винагороди суперечить принципам незалежності суддів, дотримання яких гарантовано як національним, так і міжнародним законодавством.
6.1. Також скаржник звертає увагу на висновки, зроблені Конституційним Судом України у рішенні від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.
7. 30 січня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Стрелець Т.Г., судді Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.
8. Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року №627/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Стрелець Т.Г. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 16 березня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
11. 18 лютого 2019 року від ТУ ДСА України в Київській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що положення Закону №1774-VIII не регулюють відносини судоустрою, проте ними запроваджені зміни до загального правового регулювання розміру заробітної плати, що може бути враховано при визначенні її величини. Зазначає, що позивач, будучи суддею, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, правомірно отримує винагороду з урахуванням положень Закону №1774-VIII. Також вказує на те, що затвердженим кошторисом не передбачено нарахування та виплату посадового окладу суддям у розмірі 32 000,00 грн, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання та не здійснюють правосуддя, що унеможливлює виплату такого розміру посадового окладу. Крім того, стверджує, що такий розмір суддівської винагороди не створює небезпеки для отримання гарантій незалежності суддів та не звужує права позивача.
12. Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
13. Указом Президента України від 31 серпня 2004 року №1026/2004 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Березанського міського суду Київської області та наказом в.о. голови Березанського міського суду Київської області від 08 вересня 2004 року №60 приписано призначити позивача вважати його таким, що приступив до виконання обов`язків судді.
14. Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року №2135-VI обрано ОСОБА_1 на посаду судді Березанського міського суду Київської області безстроково, а наказом голови Березанського міського суду Київської області від 30 квітня 2010 року №18-к приписано ОСОБА_1 вважати такою, що з 30 квітня 2010 року приступила до виконання обов`язків судді безстроково.
15. Зі змісту наявної у матеріалах справи копії розрахункового листа за лютий 2017 року слідує, що суддівська винагорода виплачена в указаному місяці ОСОБА_1 виходячи з розміру посадового окладу 16 000,00 грн.
16. Не погоджуючись з таким розміром нарахування суддівської винагороди позивач звернулася до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
Джерела права та акти їх застосування
17. За приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів; розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій (стаття 130 Конституції України).
19. Частинами першої, другої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Частина третя цієї ж статті встановлює базові розміри посадового окладу суддів судів різних інстанцій, розрахунковою величиною яких є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
20. У відповідності до пункту 22 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
21. Згідно з пунктом 23 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VІ.
22. Частиною 3 статті 133 Закону № 2453-VI обумовлено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
23. Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 1 січня 2017 року становив 1600 грн, а розмір мінімальної заробітної плати - 3200 грн.
24. За змістом пункту 3 розділу ІI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1774-VIII (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин та ухвалення судових рішень, які є предметом касаційного перегляду в цій справі) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
25. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
26. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ" (далі - Закон № 460-IX).
27. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
29. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.