ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 913/407/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 (колегія суддів у складі: Пелипенко Н.М. головуючий, Істоміна О.А., Пушай В.І.) та на рішення Господарського суду Луганської області від 24.09.2019 (суддя Корнієнко В.В.) в оскаржуваній частині
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Креміннатеплокомуненерго"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-позивач) звернулося у суд з позовом до Комунального підприємства "Креміннатеплокомуненерго" (далі-відповідач), згідно якого просило стягнути з відповідача 2 648 528,50 грн. заборгованості, 94 364,29 грн. три відсотки річних, 253 776,49 грн. інфляційних втрат та 206 632,82 грн. пені за період з 27.02.2018 по 25.11.2018.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу щодо своєчасних та повних розрахунків за поставлений товар.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 2 648 528,50 грн. заборгованості, 94 364,29 грн. три відсотки річних, 253 776,49 грн. інфляційних втрат, в іншій частині позову відмовлено.
2.2. Свої висновки суди мотивували тим, що відповідач обов`язок з оплати поставленого товару у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого наявна у відповідача заборгованість, інфляційні втрати, три відсотки річних підлягають стягненню. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені, суди послалися на те, що вона нарахована та заявлена до стягнення позивачем всупереч вимогам чинного законодавства.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та в цій частині прийняти нове, яким позов задовольнити.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що норми Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки позивач не є енергопостачальною компанією, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2018 у справі № 913/65/18.
3.3. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що відносини сторін врегульовані договором постачання природного газу від 12.09.2017 № 5109/1718-БО-20, з урахуванням змін, (далі-договір), за умовами якого позивач зобов`язався здійснювати постачання відповідачу природного газу, а відповідач зобов`язався його оплачувати на відповідних умовах.
4.2. На виконання умов договору, позивач здійснював постачання відповідачу природного газу, який використовувався ним виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. Однак відповідач в порушення умов договору своєчасно та в повному обсязі за нього не розрахувався, внаслідок чого виник борг за отриманий природний газ, що підтверджується належними доказами та сторонами не оспорюється.
4.3. Пунктом 8.2 договору, з урахуванням змін, передбачено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно пункту 6.1 договору, він зобов`язується сплатити позивачу пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
4.4. Також встановлено, що відповідач здійснює господарську діяльність у м.Кремінна Луганської області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.
4.5. Таким чином, відповідач є підприємством-виконавцем послуг/виробником житлово-комунальних послуг, що надає такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
4.6. Зважаючи на викладене, суди в оскаржуваних судових актах дійшли висновку про те, що в період з 07.02.2015 по 31.12.2020 в силу вимог Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" діє мораторій на нарахування та стягнення позивачем з відповідача пені за порушення строків оплати природного газу, поставленого за договором, що виключає підстави для стягнення з відповідача пені за спірний період.
4.7. Зазначена відмова у стягненні пені і є предметом касаційного перегляду.
4.8. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, яка підлягає застосуванню при розгляді касаційної скарги, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.9. Положеннями статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
4.10. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 ЦК України).
4.11. Відповідно до статті 1 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" (далі-Закон), метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31.12.2015 цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.
4.12. Згідно зі статтею 2 Закону встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
4.13. У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 705 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу", яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є НАК "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.