ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа №161/5545/14-а
адміністративне провадження №К/9901/11136/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2014 (суддя Пушкарчук В.П.) та
ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 (колегія у складі суддів Костіва М.В., Гулида Р.М., Каралюса В.М.)
у справі № 161/5545/14-а
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
до виконавчого комітету Луцької міської ради
про визнання незаконним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, в якому просили:
- визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.09.2013 № 561-1 та рішення від 16.10.2013 № 630-1;
- зобов`язати поновити позивачів у списку осіб, що перебувають на квартирному обліку у виконавчому комітеті Луцької міської ради для отримання житла у позачерговому порядку із збереженням попереднього перебування на обліку;
- зобов`язати відповідача надати позивачам благоустроєне житлове приміщення для постійного проживання.
2. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015, у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивачів.
4. У зв`язку із ліквідацією зазначеного суду справу передано Верховному Суду.
5. У касаційній скарзі позивачі із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення, і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.07.1992 померла мама позивачів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 батько - ОСОБА_4 .
8. 19.12.2002 позивачів виконавчим комітетом Луцької міської ради було поставлено на позачерговий квартирний облік як дітей сиріт, як того вимагає Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та Житловий кодекс України. Проте, з моменту постановлення на квартирний облік та на сьогоднішній день житлом останні не забезпечені. Неодноразові звернення стосовно виділення житла позивачам, як сиротам, не призвело до бажаного результату, а у вересні 2013 року їх було знято із зазначеного обліку.
9. Довідкою відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства і будівництва Луцької міської ради від 27.02.2007 підтверджується, що позивачі згідно з рішенням виконкому № 213 від 07.12.1979 взяті на квартирний облік при міськвиконкомі на отримання державного (кооперативного) житла з 19.12.2002 на позачергову чергу за № 670, а у списку дітей-сиріт за № 26.
10. Луцькою міською радою 17.01.2011 на адвокатський запит виконкомом було надано відповідь про те, що ОСОБА_1 перебуває з 19.12.2002 в позачерговій черзі як сирота під № 669.
11. 21.03.2013 відділ реєстру житлового фонду ДЖКГ надав довідку № 210/19.7-28, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у виконкомі Луцької міської ради для отримання кооперативного житла та включена у список на позачергове отримання житла з 19.12.2002 за № 670 та в контрольному списку сиріт під № 4.
12. 09.07.2013 та 15.08.2013 після звернення в прокуратуру виконкомом була надана відповідь щодо перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку та включення у список на позачергове отримання житла з 19.12.2002 за № 665. Крім того, у даних відповідях запропоновано ОСОБА_1 звернутися у відділ реєстру житлового фонду департаменту ЖКГ щодо взяття її на квартирний облік для отримання соціального житла, враховуючи те, що житлове будівництво для забезпечення вказаної категорії громадян не фінансується протягом багатьох років.
13. 02.10.2013 на звернення ОСОБА_1 до виконкому Луцької міської ради щодо вирішення житлового питання, остання отримала відповідь, якою повідомлено, що у зв`язку з тим, що вона 1984 р.н., тобто не є особою із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, рішенням виконкому від 18.09.2013 № 561-1 її виключено із списку позачерговиків і на черговому засіданні громадської комісії з житлових питань та виконкому буде розглянуте питання про включення в загальну чергу з дати попереднього взяття на облік, тобто з 19.12.2002.
14. В ході проведення перереєстрації осіб, які перебувають на квартирному обліку у виконкомі міської ради, 16.10.2013 рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 630-1 виключено позивачів з позачергової черги (перевищення встановленого віку для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) та з 19.12.2002 включені в списки загальної черги на отримання житла.
15. Не погоджуючись із зазначеним, позивачі звернулися до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачі були поставлені на чергу для отримання житла 19.12.2002 року, як діти-сироти. Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" визначено, що до осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, належать особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.
Оскільки позивачам вже виповнилося 23 роки, вони втратили статус осіб з числа дітей-сиріт, а тому вони не можуть бути забезпечені соціальним житлом за міською програмою забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на 2012-2015 роки, про що повідомлено ОСОБА_1 листом виконавчого комітету Луцької міської ради № 9-21/229 від 23.01.2014.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Позивачі у касаційній скарзі наголошують, що на момент поставлення на чергу для отримання житла (19.12.2002) ОСОБА_2 виповнилося 18 років, а ОСОБА_1 - 22 роки, а згідно Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" визначено, що до осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, належать особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.
18. Зазначають також, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції відбувся без їхньої участі, хоча в апеляційній скарзі вони висловлювали бажання брати участь у судовому засіданні. Крім того, не отримували повістки про призначення справи до розгляду. Вказані порушення призвели до позбавлення можливості подавати докази та пояснення у суді апеляційної інстанції.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.