ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №818/235/17
адміністративне провадження №К/9901/24023/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року (головуючий суддя - Гелета С.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (головуючий суддя - Курило Л.В., судді: Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.) у справі №818/235/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі також - ГУНП в Сумській області) про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Сумській області в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Сумській області від 23 січня 2017 року № 126 "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУ НП та Роменського ВП ГУ НП за порушення службової дисципліни, невиконання вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", ігнорування вимог статті 22 Закону України "Про запобігання корупції", на підставі статей 2, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1, інспектора ІТТ №5 (м. Ромни) ГУ НП, зі служби в поліції за підпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити його на посаді інспектора ІТТ № 5 (м. Ромни) ГУНП в Сумській області;
- стягнути з ГУНП в Сумській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21 січня 2017 року по 16 березня 2017 року в сумі 12594,39 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний наказ ГУНП в Сумській області прийнятий з грубим порушенням законодавства та без наявності законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Як указував позивач, його звільнено за порушення службової дисципліни, невиконання вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Присяги працівника поліції. Разом з тим, підставою допущення порушення службової дисципліни слугував факт оголошенням йому підозри у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Проте його провина у вчиненні даного злочину не встановлена судовим рішенням, а відтак, дана обставина не може бути підставою для звільнення. За таких обставин вважає оскаржуваний наказ протиправним та такими, що підлягає скасуванню. Також посилався на те, що службове розслідування проведено з процедурними порушеннями, зокрема, з матеріалами службового розслідування його не ознайомлено, письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку він не надавав, тому вважає, що висновки розслідування є необґрунтованими.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано пункт 1 наказу ГУНП в Сумській області №126 від 23 січня 2017 року "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП та Роменського ВП ГУНП" та наказ ГУНП в Сумській області №38о/с від 23 січня 2017 року "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора ізолятора тимчасового тримання № 5 ГУНП в Сумській області. Стягнуто з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 17346,99 грн. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7247,72 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при звільненні позивача за відсутності беззаперечних доказів вчинення ним дисциплінарного проступку та за наявності порушеного кримінального провадження, в якому не ухвалено обвинувального вироку, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу, тому суд дійшов висновку, що звільнення позивача було проведено без з`ясування всіх обставин події, за відсутності зібраних у встановленому законом порядку необхідних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки позивача щодо службової дисципліни при проходженні служби.
На переконання суду, вчинення кримінального (корупційного) правопорушення, у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду (обвинувального вироку по кримінальному провадженню №4201720000000016) - є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а тому наказ про звільнення позивача за пунктом 6 частини першої статті 77 зазначеного Закону є незаконним.
Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи
На рішення судів попередніх інстанцій надійшла касаційна скарга ГУНП в Сумській області, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року та ухвалу Харківського ап5еляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Обґрунтування скаржника, покладені в основу касаційної скарги, полягають у тому, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, - звільнення зі служби в поліції у даному випадку не пов`язане з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. Вирішення питання про правомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності передбачало необхідність з`ясування саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження.
Скаржник наголосив, що підставою звільнення позивача зі служби в поліції стало саме встановлення в ході службового розслідування в його діях складу дисциплінарного проступку, що виразився у використанні свого службового повноваження (становища) та пов`язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у томі числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах, а не скоєння ним кримінального злочину.
Також скаржник відзначив, що у висновку службової перевірки відображена не загальна інформація щодо діючих нормативно-правових актів, зокрема Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції, Законів України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції", а їх порушення з боку позивача.
ГУНП в Сумській області, при визначенні виду дисциплінарного стягнення ОСОБА_1, було враховано положення статті 62 Конституції України, зокрема, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, не взяли до уваги фактичні обставини справи та висновки службового розслідування, у зв`язку з чим прийняли неправильне по суті рішення у даній справі.
Від позивача відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Рух касаційної скарги
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 28 вересня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу ГУНП в Сумській області передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Білоус О.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Богданюк Н. Л., у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. (головуючий суддя), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 з 15 серпня 2001 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року - в органах Національної поліції.
13 січня 2017 року прокуратурою Сумської області розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 4201720000000016 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України за зверненням інспектора Роменського міжрайонного відділу УПО в Сумській області Циса М.С. щодо вимагання у нього окремими поліцейськими Роменського ВП ГУНП в Сумській області неправомірної вигоди за не притягнення його до кримінальної відповідальності.
Наказом начальника ГУНП в Сумській області від 16 січня 2017 року №53 призначено проведення службового розслідування на підставі статей 14, 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та п.2.2.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230. Указане службове розслідування призначено з посиланням на отримання у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій 16 січня 2017 року у приміщені Роменського ВП неправомірної грошової винагороди у сумі 5000 грн начальником сектору кримінальної поліції Роменкського ВП ГУНП ОСОБА_2 та інспектором ІТТ №5 (м.Ромни) ГУНП ОСОБА_1
Дисциплінарною комісією за результатами проведеного службового розслідування 21 січня 2017 року складено висновок службового розслідування, який заверджено начальником ГУ НП в Сумській області, за фактом відкриття прокуратурою Сумської області кримінального провадження відносно окремих поліцейських ГУНП та Роменського ВП ГУНП.
У ході розслідування встановлено, що 16 січня 2017 року у приміщенні Роменського ВП ГУНП в Сумській області працівниками УВБ в Сумській області ДВБ НП України та прокуратури Сумської області, після отримання неправомірної грошової вигоди у сумі 5000,00 грн затримано інспектора ІТТ № 5 (м. Ромни) ОСОБА_1 20 січня 2017 року у кримінальному провадженні № 4201720000000016 прокуратурою Сумської області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Комісія дійшла висновку, що позивач допустив порушення службової дисципліни, невиконання вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", вимог статті 22 Закону України "Про запобігання корупції".
Наказом ГУ НП в Сумській області від 23 січня 2017 року № 126 "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУ НП та Роменського ВП ГУ НП" за порушення службової дисципліни, невиконання вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", ігнорування вимог статті 22 Закону України "Про запобігання корупції", на підставі статей 2, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України капітана поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби в поліції за підпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом ГУ НП в Сумській області від 23 січня 2017 р. № 38 о/с, на підставі наказу ГУ НП в Сумській області від 23 січня 2017 року №126, відповідно до пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1, інспектора ізолятора тимчасового тримання №5 Головного управління Національної поліції в Сумській області, з 24 січня 2017 року, звільнено зі служби в поліції з виплатою компенсації за 03 доби невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки.
Вважаючи протиправним наказ ГУНП в Сумській області від 23 січня 2017 року № 126 в частині його звільнення, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07 жовтня 2018 року. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не прийнято в установленому Законом порядку як нормативно-правовий акт.