ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 591/4171/17
провадження № 51-267 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Сукач Л.С. (у режимі відеоконференції),
виправданого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ),
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 21 серпня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Сумського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінальних правопорушень.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він за невстановлених обставин незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс для збуту та без мети збуту, який зберігав у невстановленому місці; 05 травня та 13 червня (повторно) 2017 року в м. Суми під час оперативних закупок збув особі зі зміненими анкетними даними " ОСОБА_2 " особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 12,818 г за 500 грн, 3,931 г за 300 грн; будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, повторно, незаконно зберігав без мети збуту в м. Суми 6,201 г наркотичного засобу канабісу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про те, що проведені оперативні закупки є провокацією злочину, оскільки вони проведені у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону.Крім того, звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки відомостям, наявним у матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій.
На касаційну скаргу прокурора захисник Сукач Л.С. подала письмове заперечення, в якому просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник та виправданий заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судове рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом доведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі й поданих у судовому засіданні.
Колегія суддів уважає, що, ухвалюючи виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1, суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався. Суд першої інстанції безпосередньо, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, перевірив зібрані стороною обвинувачення під час досудового розслідування докази, оцінив їх згідно з положеннями ст. 94 КПК України з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, навів детальний аналіз досліджених доказів.
Як убачається зі змісту вироку суду першої інстанції, у ньому викладено формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_1, підстави його виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення та дійшов висновку про недоведеність наявності в діях обвинуваченого складу інкримінованих кримінальних правопорушень.
За змістом ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, в цьому судовому провадженні покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.