Постанова
іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 607/10128/16
провадження № 51-4859км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілих - адвоката Жак Н. Т. на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 26 червня 2019 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010000814, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Доброводи Збаразького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 12 серпня 2016 року по 31 серпня 2017 року та з 5 жовтня 2018 року по 17 січня 2019 року.
Згідно з вироком суду 3 березня 2016 року приблизно о 22:55 ОСОБА_1 в порушення п. 2.9 (а), п. 2.3 (б, д) ПДР, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння керував технічносправним автомобілем "MERCEDES-Benz Sprinter 412 D" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), в якому знаходився пасажир та вантаж приблизною вагою 700 кг, не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, а також порушуючи пункти 12.1, 12.3 та 13.1 ПДР, які зобов`язують водія обирати безпечну швидкість руху, дотримуватись безпечної дистанції та своєчасно реагувати на перешкоду для руху, в`їхав в задню частину автомобіля "OPEL Vivaro", (державний номерний знак НОМЕР_2 ), який стояв нерухомо перед пішохідним переходом.
Внаслідок зіткнення обидва транспортні засоби перемістились вперед, в`їхали на нерегульований пішохідний перехід, на якому передньою частиною автомобіля "ОРЕL Vivaro" був здійснений наїзд на пішохода ОСОБА_2 з наступним переїздом через її тіло колесом транспортного засобу. В результаті ДТП потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких 4 березня 2016 року о 00:05 настала її смерть.
Після ДТП, ОСОБА_1, не залишився на місці пригоди, не надав першу допомогу потерпілій і не викликав карету швидкої допомоги та працівників поліції, а в порушення вимог п. 2.10 (а, б, в, г, д) ПДР з місця вчинення злочину втік.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу представника потерпілих, змінив вирок місцевого суду в частині стягнення витрат на правову допомогу, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 34594,62 грн в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 12 серпня 2016 року по 31 серпня 2017 року та з 5 жовтня 2018 року по 26 червня 2019 року. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілих, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку представника потерпілих призначене засудженому покарання не є достатнім та необхідним для досягнення його основної мети, визначеної ст. 50 КК. Суд апеляційної інстанції своїх висновків належним чином не мотивував та не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу визнав необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження