ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2020 року
м. Київ
справа № 331/2686/16-к
провадження № 51-5657км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Бахмута М. С. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Бахмута М.С. на вирок Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 04 березня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Приморська Запорізької області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 04 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
На підставі частини 5 статті 74 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 09 липня 2015 року о 19 год 10 хв на перехресті вулиці Кірова та проспекту Леніна у місті Запоріжжі, під час раптово виниклого конфлікту, викликаного звинуваченням у порушенні правил дорожнього руху, з раніше не знайомим потерпілим ОСОБА_2, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був та міг їх передбачити, завдав ОСОБА_2 два удари рукою в обличчя, від яких потерпілий впав на асфальт, спричинивши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник не погоджується із судовими рішеннями, просить їх скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрити з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування своїх вимог стверджує, що його підзахиснийлише захищався від явно агресивної поведінки потерпілого ОСОБА_2, який на момент подій від 09 липня 2015 року перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому ОСОБА_1 діяв у стані необхідної оборони.
Враховуючи викладене, на думку захисника, в діях засудженогоознак складу злочину, передбаченого статтею 128 КК не вбачається, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник просив судові рішення скасувати, кримінальне провадження закрити з підстав, наведених у його касаційній скарзі.
Прокурор стверджувала про законність та обґрунтованість судових рішень, а тому наполягала на залишенні їх без зміни.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.