Постанова
іменем України
11 березня 2020 року
м. Київ
справа № 308/6201/17
провадження № 51-530км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року про відмову
у відкритті апеляційного провадження у кримінальному провадженні, внесеному
до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000205,
за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені
судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2017 року затверджено угоду від 22 червня 2017 року про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання
та протидії корупції прокуратури Закарпатської області Малицьким С.І.
й обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Попової Г.М.
Згідно з цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, і призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 грн, який відповідно до ч. 4 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено виплачувати із розстрочкою сплати певними частинами на строк до 1 року, а саме: до 30 вересня 2017 року - 6750 грн, до 30 листопада 2017 року - 6000 грн. Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів у провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винним у зловживанні впливом, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за обставин, зазначених у вироку.
Не погоджуючись із указаним рішенням, обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та зміни до неї, в яких просив скасувати вирок місцевого суду і закрити кримінальне провадження щодо нього.
Апеляційний суд Закарпатської області ухвалою від 22 листопада 2017 року закрив провадження за вищезазначеною скаргою на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 . Своє рішення суд мотивував тим, що засуджений оскаржив вирок на підставах, на яких відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК він не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Верховний Суд постановою від 12 вересня 2018 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнив частково, зазначену ухвалу апеляційного суду скасував
і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 23 жовтня 2018 року призначив апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на вирок місцевого суду в Закарпатському апеляційному суді на 3 грудня 2018 року.
Верховний Суд ухвалою від 2 грудня 2019 року задовольнив подання Закарпатського апеляційного суду і кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 направив до Львівського апеляційного суду для розгляду в апеляційному порядку.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 11 грудня 2019 року відмовив
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого
ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 , зазначивши, що скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що Львівський апеляційний суд усупереч вимогам кримінального процесуального закону безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, пославшись на ст. 394 КПК, оскільки справу вже було призначено до судового розгляду Закарпатським апеляційним судом.
Крім того, засуджений посилається у скарзі на невиконання судом вимог встановлених ч. 7 ст. 474 КПК.