Постанова
Іменем України
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 613/1248/17-ц
провадження № 61-11575св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Ульянівська сільська рада Богодухівського району Харківської області,
треті особи: відділ у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Приватне акціонерне товариство "Ульяновське",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ульяновське" на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ульянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (далі - Ульянівська сільська рада), треті особи: відділ у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2, про визнання права власності.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом, складеним на її ім`я, до складу якої входять: житловий будинок АДРЕСА_1, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,65 га. Проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа, а саме оригіналу державного акта на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_3 .
Посилаючись на викладене, позивач просила визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), площею 5,65 га, кадастровий номер 6320888300:02:002:0229, розташовану в межах Улянівської сільської ради, згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 25 березня 2002 року серії Р2 № 776369, зареєстрованим за № 168, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 23 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом, право власності на земельну ділянку, площею 5,65 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320888300:02:002:0229, розташовану на території Улянівської сільської ради, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що належала їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 25 березня 2002 року серії Р2 № 776369.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 13 березня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Ульяновське" (далі - ПрАТ "Ульяновське") подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року закрито апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою ПрАТ "Ульяновське".
Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не вирішував питання про права і обов`язки ПрАТ "Ульяновське", а тому воно не є особою, що має право на оскарження рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2019 року ПрАТ "Ульяновське" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вказує на те, що ПрАТ "Ульяновське" є одним з найбільших платників податків у районі і вправі було розраховувати на об`єктивний і неупереджений розгляд справи. Між тим, апеляційний суд при розгляді справи, діючи явно упереджено, і не виключено на підставі корупційної складової, проігнорував вимоги чинного законодавства та судової практики, використовуючи необізнаність керівників Улянівської сільської ради та відсутність серед них фахівців у галузі права, легалізував схему розкрадачам земель, які є відумерлою спадщиною і відповідно до чинного законодавства повинні переходити у власність сільської громади. У випадку відмови судом у визнанні права на земельну ділянку, кадастровий номер 6320888300:02:002:0229, за ОСОБА_1, яка набула його незаконно і не виключено на підставі підроблених документів, ця земля відповідно до статті 1277 ЦК України визнається відумерлою спадщиною. Далі, відповідно до статті 124 ЗК України, право оренди вказаної землі виставляється на земельний аукціон, в якому обов`язково прийме участь ПрАТ "Ульяновське" та надасть найбільшу ціну, бо вказана земельна ділянка знаходиться посеред поля, яке обробляється єдиним масивом, саме у цьому і полягає інтерес товариства. Спір носить очевидно штучний характер, адже ґрунтується на доказах, створених шляхом зловживання правом завідуючої районної державної нотаріальної контори, не виключено на підставі корупційної складової та вигадках ОСОБА_1, про начебто втрату державного акта на земельну частку (пай) ОСОБА_3 .
У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що ПрАТ "Ульянівське" спочатку зверталося до ОСОБА_1 і було готове з нею укласти договір оренди, тобто визнає її титул як власника вказаної земельної ділянки і знає підстави її права власності. Проте після відмови укласти договір оренди, товариство вирішує з`ясувати "обставини набуття ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки у власність". Емоційні доводи ПрАТ "Ульяновське" про "верх цинізму" суддів, є такими, що суперечать діям самого товариства.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права. Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.